Мета роботи - синтез і дослідження властивостей поліфункціональних магніточутливих нанокомпозитів (НК) і мішень-спрямованих магнітних рідин (МР) на основі фізіологічного розчину (ФР), магнетиту, гемцитабіну (ГЦ) та антитіла (АТ) HER2, перспективних для використання в адресній протипухлинній терапії проти клітин лінії MDA-MB-231 агресивної пухлини з високою проліферативною та метастатичною активністю тричі негативного раку молочної залози (РМЗ) людини. Питому поверхню зразків визначали методом термодесорбції азоту за допомогою приладу KELVIN 1042 фірми "COSTECH Instruments". Розмір наночастинок (НЧ) оцінювали за формулою <$E roman {D sub BET~=~6 "/" ( rho S sub BET )}>, де <$E rho> - густина частинки НК, SBET - значення питомої площі поверхні, розрахованої за теорією полімолекулярної адсорбції Брунауера, Еммета і Теллера (БЕТ). Дослідження стану поверхні нанодисперсних зразків здійснено методами ІЧ-спектроскопії (Фур'є-спектрометр "Perkin Elmer", модель 1720Х). Для розрахунку концентрації гідроксильних груп на поверхні наноструктур використано метод диференціального термічного аналізу в поєднанні з диференціальним термогравіметричним аналізом. Реєстрацію термограм здійснено за допомогою дериватографа Q-1500D фірми МОМ (Угорщина) в інтервалі температур 20 - 1000 <^>oC за швидкості нагрівання 10 град/хв. Рентгенофазовий аналіз наноструктур виконано за допомогою дифрактометра ДРОН-4-07 (випромінювання CuKalpha з нікелевим фільтром у відбитому пучку, фокусування за Бреггом - Брентано). Розмір і форму НЧ визначено методом електронної мікроскопії (просвічувальний електронний мікроскоп (ПЕМ) JEM-2100F (Японія)). Петлі гістерезису магнітного моменту зразків виміряно за допомогою лабораторного вібраційного магнітометра фонерівського типу за кімнатної температури. Вимірювання оптичної густини, спектрів поглинання та концентрації ГЦ в розчинах здійснено методами спектрофотометричного аналізу (Spectrometer Lambda 35 UV/Vis Perkin Elmer Instruments). Кількість адсорбованої речовини на поверхні магнетиту визначено за допомогою спектрофотометра за <$E lambda> = 268 нм за калібрувальним графіком. Товщину адсорбованого шару ГЦ у складі НК Fe3O4 @ ГЦ, визначено методом магнітної гранулометрії. Для вивчення прямої цитотоксичної/цитостатичної дії серії експериментальних зразків МР на основі ФР, НЧ Fe3O4, ГЦ, АТ HER2, а також компонентів МР в моно- або комплексному застосуванні, на клітини лінії MDA-MB-231 in vitro, визначено показник IC50. Синтезовано МР на основі однодоменного Fe3O4 і ФР, стабілізовані олеатом натрію (Ол.Na) і поліетиленгліколем (ПЕГ), що містять ГЦ та АТ HER2 (Fe3O4 @ ГЦ/Ол.Na/ПЕГ/HER2 + ФР). Вивчено цитотоксичну/цитостатичну активність МР щодо клітин лінії MDA-MB-231. Встановлено, що застосування синтезованих МР складу Fe3O4 @ ГЦ/Ол.Na/ПЕГ/HER2 + ФР за концентрації магнетиту 0,05 мг/мл, ГЦ - 0,004 мг/мл та АТ HER2 - 0,013 мкг/мл виявляло синергічний ефект і зменшувало кількість життєздатних клітин РМЗ до 51 %. Доведено, що використання МР на основі мішень-спрямованого комплекса Fe3O4/ГЦ/HER2 характеризується підвищеною ефективністю протипухлинної дії, у порівнянні з традиційним застосуванням препарату ГЦ, при істотному зменшенні (у 4 рази) його дози. Високу цитотоксичну/цитостатичну активність комплексів Fe3O4/ГЦ/HER2 пояснено тим, що в механізмах реалізації апоптичної програми за впливу нанокомпозиту суттєву роль відіграють порушення обміну ендогенного заліза. Так, за наявністю в нанокомпозитній системі комплексів Fe3O4/ГЦ/HER2 у клітинах MDA-MB-231 спостерігається значне підвищення рівня "вільного заліза", що сприяє утворенню активних форм кисню та спричиняє оксидативний стрес (реакція Фентона). Наслідками оксидативного стресу є індукція апоптозу, посилення процесів перекисного окиснення ліпідів та структурно-функціональна перебудова біологічних мембран. Показано перспективність подальших досліджень МР Fe3O4 @ ГЦ/Ол.Na/ПЕГ/HER2 + ФР із метою створення на їхній основі магнітокерованого лікарського засобу для використання в адресній протипухлинній терапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Абрамов Микола Віталійович (фізико-математичні науки)
• Горбик Петро Петрович (1950–) (фізико-математичні науки)
• Чехун Василь Федорович (1956–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"