На основі аналізу широкого кола архівних джерел та опублікованих матеріалів висвітлено передумови становлення й основні етапи діяльності Київського археологічного інституту (КАІ), розкрити його роль як багатопрофільної платформи співпраці гуманітаріїв-науковців Києва, виявити внесок викладачів і студентів інституції в історичну та археологічну науку, пам'яткоохоронну, архівну справу, музеє-, мистецтвознавство тощо. Методологічні засади дослідження грунтуються на принципах історизму, наукової об'єктивності та системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів дослідження. Комплексно досліджено процес формування і становлення КАІ в період із 1917 по 1924 рр. На основі аналізу архівних джерел та опублікованих матеріалів виявлено маловивчені аспекти розвитку й діяльності інституції, переосмислено їх із позицій сучасності. Узагальнено розмаїття форм і напрямів діяльності установи в комплексі заходів із вивчення, охорони та популяризації пам'яток. Здійснено аналіз здобутків викладачів і випускників КАІ. Виявлено взаємозв'язок вищої школи, наукових установ досліджуваного періоду з КАІ. У висновках зазначено, що КАІ став науково-освітньою установою та координаційно-дослідним центром, платформою співпраці гуманітаріїв-науковців, тут потужний розвиток отримали спеціальні історичні дисципліни. Висвітлено роль КАІ як наукового форуму, де постало українське мистецтвознавство, розвивались архівістика, археологія та документалістська школа В. Антоновича. Наголошено, що саме історія мистецтва й мистецтво-знавство поряд з архівно-книгознавчим спектром дослідів були головним напрямом наукової діяльності установи. Інститут став одним, із провідних центрів, де склалася історико-порівняльна концепція давньоукраїнської культової архітектури І. Моргілевського, а також осередком дослідження києвознавчих питань історії мистецтва. Простежено зв'язок КАІ з концепціями М. Грушевського та його школою, із представниками київського Українського наукового товариства. Зазначено, що результатом діяльності інституції стало формування нової плеяди фахівців, професійних археологів, істориків, архівістів, мистецтвознавців.

• Горькова Анастасія Олексіївна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"