У мишей віком 6 - 7 міс лінії FVB/N і 129/Sv через 2 тиж після введення нейротоксину 1-метил-4-фе-ніл-1,2,3,6-тетрагідропіридину (МФТП) оцінювали поведінку в тестах "відкрите поле", на ригідність і "ротарод-тесті". МФТП вводили за схемами, які відтворюють у мишей різні фази/стадії паркінсонізму: у дозі 12 мг/кг 4 рази через 2 год (I група) та 30 мг/кг одноразово (II група). У мишей різної статі лінії FVB/N I групи зменшувалося число вертикальних стійок і довжина кроку відносно контролю (розчинник), тоді як зміна числа пересічених квадратів залежала від статі. У II групі самців цієї лінії число стійок зменшувалося та зростало число болюсів і час утримання на валу; у самиць - на тлі збільшення числа квадратів і часу утримання на валу число стійок, заглядань у нірки та болюсів зменшувалось у 2, 1,5 і 4 рази відповідно. У самців лінії 129/Sv I групи число стійок і довжина кроку зменшувалися та збільшувався час утримання на валу; у самиць число квадратів, стійок, заглядань у нірки та довжина кроку зменшувались в 2,5, 11,3, 28 і 1,3 разу відповідно. У самців II групи зменшувалося число стійок, заглядань у нірки та довжина кроку та зростало число болюсів; у самиць - зміни поведінки були аналогічними I групі. Таким чином, моторні та немоторні порушення поведінки, а також їх поєднання значною мірою залежать від схеми введення МФТП, генотипу та статі мишей.

• Лабунець Ірина Федорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"