Пневмоконіоз є інтерстиціальним захворюванням легень професійного генезу, що виникає у разі тривалого вдихання високих концентрацій пилу та розвивається у 26,6 - 53 % працівників, що перебувають в умовах забруднення пилом. Його особливістю є невиліковність і незворотність. Експериментальний пневмоконіоз змодельовано у 72 щурів-альбіносів ендотрахеально, ін'єкцією суспензії вугілля згідно з власною модифікацією методики Ніколенко. Активність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і ферментів антиоксидантної системи (АОС) захисту була пов'язана з періодом хвороби. Залежно від тривалості захворювання, пневмоконіоз підвищував вміст малонового діальдегіду в крові в 1,68 - 3,05 разу, а дієнових і триєнових кон'югатів у 2,43 - 5,63 разу. Залежно від фази захворювання у 1,77 - 4,42 разу знижувалася активність каталази, супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази. Водночас активність глутатіонредуктази збільшувалася у 1,56 - 2,02 разу. Вміст відновленого глутатіону зменшувався пропорційно тривалості захворювання. Ініціація ПОЛ і пригнічена активність ферментів АОС можуть бути серед патогенних механізмів розвитку експериментального пневмоконіозу.

• Шапкіна Ольга Олександрівна (1976–) (біологічні науки)
• Олійник Олександра Сергіївна (культурологія)
• Олійник Олег Миколайович (1967–) (економічні науки)
• Венгер Ольга Олександрівна (сільськогосподарські науки)
• Венгер Олена Петрівна (1965–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"