Досліджено вміст есенційних макро- та мікроелементів: міді, цинку, магнію, заліза та кальцію у плазмі крові та пухлинній тканині тварин із чутливою та резистентною до доксорубіцину карциносаркомою (КС) Уокер-256 та їх асоціативний зв'язок із функціональним станом металовмісних ензимів антиоксидантної системи (АОС): металотеонеїн-1 (МТ-1), церулоплазмін, феритин, мієлопероксидаза, трансферин та активністю протеолітичних ферментів: матриксні металопротеїнази (ММП-2 і ММП-9). Показано, що у плазмі крові тварин із чутливою та резистентною до доксорубіцину КС у порівнянні з інтактними, збільшується вміст співвідношень Cu/Zn (2,8 разу) і Ca/Mg (1,4 разу). Встановлено, що відмінності між вмістом макро- та мікроелементів у плазмі крові тварин із чутливими та резистентними КС у порівнянні з інтактними, позначилися на функціонуванні показників прооксидантно-антиоксидантної системи: збільшенні МТ-1 (у 2,7 і 1,6 разу відповідно) та церулоплазміні (1,2 і 1,6 разу відповідно) та феритину (у 4,6 і 9,7 разу відповідно) на тлі зменшення мієлопероксидази (у 5 і 7,5 разу відповідно) та трансферину (1,3 і 1,9 разу відповідно). Виявлено, що у пухлинній тканині тварин із резистентною КС у порівнянні з чутливою, вміст цих показників також відрізнявся: зменшення МТ-1 (1,7 разу), збільшення феритину (у 65 разів), збільшення вмісту трансферину (у 2,5 разу). Показано, що зміна прооксидантно-антиоксидантного балансу у тварин-пухлиноносіїв супроводжувалася збільшенням протеолітичної активності ферментів-ремодуляторів міжклітинного матриксу: ММП-2 і ММП-9. Збільшення вмісту міді та заліза у плазмі крові та пухлинній тканині тварин із резистентною до доксорубіцину КС призводить до ініціації генерування вільнорадикальних сполук і більш вираженої активації ММП-2 і ММП-9. Отримані результати надають підстави вважати, що іонний дисбаланс здатен призводити до конформації біополімерів АОС і зміни їх функції. Подібні перетворення відбуваються при формуванні резистентного фенотипу пухлин, що може бути експериментально обгрунтованою підставою для застосування хелатуючих агентів із метою підвищення чутливості резистентних новоутворень до дії цитостатиків.

• Лозовська Юлія Валеріївна (біологічні науки)
• Лук'янова Наталія Юріївна (1974–) (біологічні науки)
• Тодор Ігор Миколайович (медичні науки)
• Бурлака Анатолій Павлович (1950–) (біологічні науки)
• Ганусевич Ірина Іванівна (медичні науки)
• Чехун Василь Федорович (1956–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"