Очищення радіоактивно забруднених вод в Україні, як правило, здійснюють методом дистиляції. Кондиціонування утвореного сольового плаву вимагає проведення складних і дорогих технологічних операцій. Тому в розробках зарубіжних вчених, що стосуються переробки рідких радіоактивних відходів, спостерігається тенденція до мінімізації об'ємів активних вод. Одними з найбільш перспективних напрямків вилучення речовин із рідких середовищ є сорбційні технології. До їх переваг можна віднести простоту апаратурного оформлення, низькі енергозатрати та високу ефективність. Розкрито необхідність попереднього зниження органічної складової трапних вод АЕС перед початком процесу адсорбції дозоутворювальних радіонуклідів. Обгрунтовано ефективність окиснення органічної складової цих вод за допомогою плазмової обробки, при отриманні плазми шляхом бар'єрного розряду на поверхні тонкого шару води. Встановлено, що найбільш ефективними є перші 2 енергетичних вклади, завдяки яким отримано високі показники енергоефективності обробки води на перших стадіях близько 50 % за загальної ефективності 51,3 %. Виявлено, що подальше підвищення енергетичного вкладу без зміни зовнішніх умов є малоефективним і призводить до збільшення концентрацій азотних сполук. Спричинене цим ефектом суттєве підвищення концентрацій окисів азоту в оброблюваній рідині провокує збільшення загального хімічного споживання кисню (ХСК). Розроблено регресійну модель зміни ХСК - вкладена енергії та наведено напрями подальшої інтенсифікації цих процесів. Як напрями підвищення ефективності електророзрядної обробки є можливим застосування киснево-інертної газової без азотної суміші, або проведення процесу у кисневій атмосфері. Також можливим є напрям нейтралізації азотних сполук і похідних від них кислот за рахунок введення лугів і підвищення рН оброблюваних розчинів до 10 - 12.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Забулонов Юрій Леонідович (1952–) (фізико-математичні науки)
• Чарний Дмитро Володимирович (технічні науки)
• Одукалець Людмила Антонівна (біологічні науки)
• Архипенко Оксана Миколаївна (біологічні науки)
• Пугач Олексій Віталійович (технічні науки)
• Стоколос Максим Олександрович (технічні науки)
• Тищенко Ірина Валентинівна (медичні науки)
• Тищенко Ігор Віталійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"