Проведено лабораторну діагностику високодекоративних аборигенних видів флори Білорусі на стійкість до хлоридного засолення. Об'єктами еколого-ботанічного аналізу ділянок придорожньої рослинності з різним рівнем засолення були 9 таксонів. У ході досліджень вивчено дію різних концентрацій хлориду натрію на проростання і морфогенез обраних об'єктів за пророщування у чашках Петрі та на живильному середовищі в умовах in vitro. Відсоток пророслого насіння і ростові показники аналізували на 4-, 8-, 14-ту доби після замочування в розчинах хлориду натрію з концентраціями 5, 10, 20, 50 г/л. Найстійкішими до засолення виявилися деревій звичайний, волошка лучна і коров'як чорний. Для цих таксонів показник схожості знижувався не більш як на 15 % на 14-ту добу експерименту. Буквиця лікарська, свербіжниця польова і підмаренник жовтий виявилися найчутливішими до впливу хлоридного засолення. Смілка звичайна, роман фарбувальний і роман польовий були середньостійкими до засолення в умовах експерименту. В більшості випадків за наявності хлориду натрію в концентрації 5 г/л середня довжина коренів скорочувалась на 50 - 60 %, для смілки - не більш як на 30 %. Достовірних відмінностей середньої довжини пагона у разі засолення 5 г/л у порівнянні з контролем не виявлено. Культура in vitro може бути зручним інструментом для лабораторної діагностики стійкості рослин до засолення у разі проростання.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"