У дослідженні застосовано методи порівняльного аналізу, систематизації, узагальнення й моделювання для формулювання авторських дефініцій термінів "брендмейкер" і "брендолог". Проаналізовано проблеми термінологічного унормування геобрендингу як одного із чинників його інституалізації як соціально-комунікаційної технології. Констатовано активний розвиток понятійного апарату й сформульовано низку проблем термінологічного унормування цієї діяльності. Зроблено спробу диференціювати слововживання лексем на позначення осіб, які займаються геобрендингом. Аналіз української практики брендингу й геобрендингу, наукових джерел з теми, вибірка ілюстрацій із ЗМІ засвідчили, що відбір найбільш оптимальної номінації на позначення особи, яка займається брендингом, ще не завершився. Нині в українській брендинговій практиці й науковому дискурсі співіснують декілька номінацій: брендмейкер, брендолог, бренд-менеджер, брендбілдер. Найчастотнішою, за спостереженнями автора, є номінація брендменеджер. Диференціювання слів брендмейкер і брендолог запропоновано за домінуванням практичного (характерного для першої назви) чи дослідницького (більше притаманного другій назві) аспекту брендингової діяльності. Однак нині обидві номінації варто визнавати професіоналізмами, адже жодна із них не введена до чинного Класифікатора професій ДК 003:2010. Зроблено спробу диференціювання слововживання лексем на позначення осіб, які займаються геобрендингом, зокрема, брендолог і брендмейкер. Результати дослідження можуть бути використані в практичній брендинговій діяльності для більш ефективної професійної комунікації.

• Воронова Валерія Василівна (фізико-математичні науки)
• Воронова Вілена Володимирівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"