Мета дослідження - з'ясування форм відносин імперського центру з польськими елітами набутих Росією територій, виявлення особливостей політики царського уряду щодо їх впливу на Правобережній Україні наприкінці XVIII ст. - у 1830-х рр. Використано низку спеціальних історичних методів: компаративний, процесуальний, політико-правовий, темпоральний, проблемно-хронологічний, контент-аналіз, просопографічний, герменевтичний та ін. З'ясовано динаміку вирішення російською владною верхівкою на чолі з імператорами Павлом I, Олександром I та Миколою I "польського питання" в контексті виявлення специфічних інституційних форм і засобів інтеграції Правобережжя до Російської імперії. Висновки: установлено, що конфігурації відносин імперського центру з польськими елітами на Правобережжі у вказаних хронологічних межах визрівали від толерантного ставлення щодо польського впливу на суспільно-політичний розвиток регіону до послідовної політики уніфікації та деполонізації нових територій. За правління Павла I на приєднаних після поділів Речі Посполитої землях було відновлено генеральний суд, земські повітові та підкоморські суди, замість предводителів дворянства запроваджувалися посади губернських і повітових маршалів, хорунжих. Підтверджено, що у цей час на Правобережжі співіснували загальноросійські норми права і приписи Литовського статуту. За Олександра I було продовжено толерантне ставлення до польського впливу на правобережних теренах, що передбачало поєднання імперської політики уніфікації з визнанням регіональних особливостей та історичної своєрідності приєднаних територій. Зауважено, що принципові зміни в "польському питанні" відбулися за правління Миколи I, після революційних подій у країнах Європи та насамперед Листопадового повстання 1830 р. Визначено, що відтоді політика російського уряду стосовно поляків у правобережних губерніях здійснювалася за декількома напрямами: залучення польської шляхти до російських еліт шляхом інкорпорації її до дворянського стану з наданням відповідних прав і привілеїв; здійснення репресій проти польських патріотів; переведення більшості дрібнопомісної шляхти до податних станів; проведення судової реформи, за якої гродські суди ліквідовувалися та запроваджувалося обов'язкове використання російської мови у судочинстві; обмеження умов існування римо-католицької церкви; деполонізація й російщення освітньо-культурного простору. Підтверджено, що зміна курсу стосовно польського населення на Правобережжі в 1830-х рр. цілком відповідала стратегічним завданням імперської політики централізації та уніфікації у сфері державного управління, у правовому, соціокультурному просторах, закладеним в ідеологемі "самодержавство, православ'я, народність".

• Павліха Наталія Володимирівна (1970–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"