Мета дослідження - охарактеризувати внесок представницьких організацій підприємців у розвиток торгово-промислової статистики; простежити взаємозв'язок між самим фактом виникнення цих організацій та державною потребою у зборі статистичної інформації. Методологічною основою статті стала система теорій (корпоративізму, елітарності, груп тиску), підходів (міждисциплінарний, "переваги відсталості" О. Гершенкрона), принципів (історизму, науковості й об'єктивності] та методів наукового пізнання (системний, порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний тощо). У другій половині XIX ст. уряд Російської імперії дедалі більше відчував брак фактичної інформації для контролю й координації динамічного розвитку економіки країни. Одним із головних завдань новостворених представницьких організацій підприємців якраз і став збір статистичних даних. Із часом статистика розвинулася в окремий напрям діяльності представницьких об'єднань, забезпечуючи як уряд, так і підприємців необхідними даними, виступаючи інструментом розвитку та, водночас, запобігання глибоким кризовим явищам. Створені у структурі представницьких союзів спеціальні статистичні підрозділи часто виступали новаторами статистики як науки щодо методів збору, принципів аналізу й обробки інформації. Опубліковані статистичні дані представницьких організацій підприємців (таблиці, аналітичні огляди, довідники тощо) стали необхідною складовою економічного розвитку як пореформеного часу, так і наступних історичних періодів. Перспективи досліджень пов'язані з подальшим опрацюванням зібраних представницькими організаціями статистичних матеріалів, їх аналіз із практично економічної й теоретичної точки зору розвитку статистики як науки. Порушена тема має практичне значення, оскільки статистичні дані, проаналізовані з історичної перспективи, розкривають особливості соціально-економічних і торгово-промислових процесів на українських землях у другій половині XIX - на початку XX ст., а з суспільно-політичної - демонструють приклад взаємодії влади й капіталу, значення приватних статистичних даних для розвитку економіки країни та їх вплив на офіційну статистику. Уперше у вітчизняній історичній науці окремо досліджено вплив торгово-промислової статистики на процес виникнення, формування й діяльності представницьких організацій підприємців пореформеного періоду.

• Шандра Ірина Олександрівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"