Несвоєчасне звернення по медичну допомогу, обмежена кількість кардіохірургічних стаціонарів і не завжди результативна консервативна терапія стимулють пошук нових, більш ефективних методів лікування гострого інфаркту міокарда (ІМ). Останнім часом велику увагу дослідників привертають мезенхімальні стромальні клітини (МСК) завдяки їх перспективності для клінічного застосування. З іншого боку, за результатами багатоцентрових досліджень доведено, що терапевтична гіпотермія (ТГ) має нейро- та кардіопротекторну дію і використовується як один із невідкладних методів при наданні первинної медичної допомоги. Мета роботи - проведення та аналіз ультразвукового дослідження серця щурів з експериментальним ІМ для визначення характеру ремоделювання серця під впливом поєднаного використання ТГ і введення алогенних МСК. Дослідження проведено на 90 безпорідних білих щурах масою 240 - 270 г. ІМ відтворювали шляхом перев'язки низхідної гілки лівої коронарної артерії на межі верхньої та середньої третини судини. ТГ проводили в холодовій камері протягом 60 хв. Локальна температура шкірикомірцевої зони підтримувалася на рівні +4 <^>oC, при цьому ректальна та тимпанічна температура знижувалася до +25 <^>oC. Суспензію алогенних кріоконсервованих МСК плаценти з концентрацією 1,2 x 10<^>6 клітин/мл одноразово вводили внутрішньовенно через v. saphena magna. Сонографічне дослідження серця проводили на ультразвуковому ехотомоскопі "Сономед 500" ("СПЕКТРОМЕД", Росія) у В- і М-режимі з використанням лінійного датчика 7,5L38 з частотою 7,5 МГц. У контрольній групі з експериментальним ІМ встановлено значне пригнічення функції лівого шлуночка (ЛШ). Це відображалось у зниженні УО та ХО і в підсумку свідчило про зменшення ФВ до 46,04 %, що на 35 % менше відповідного показника норми. На підставі показників ВТС і МЛШ на 7-му та 30-ту добу після перев'язки лівої коронарної артерії, ремоделювання ЛШ проходило за рахунок ексцентричної перебудови ЛШ. Застосування ТГ не змогло в повному обсязі зупинити патофізіологічні процеси, пов'язані з перев'язкою коронарної судини. ФВ достовірно не відрізнялась від контрольної групи і складала 51,08 +- 2,68 %. На 7-му добу експерименту ремоделювання серця в цій групі проходило за моделлю нормальної геометрії, а на 30-ту добу - за ексцентричною моделлю. Незважаючи на об'ємне перенавантаження, яке викликає постінфарктне розширення порожнини ЛШ, у групі з уведенням МСК на 7-му добу відмічали компенсаторне збільшення ударного об'єму в 1,8 разу відносно групи норми і в 2,3 разу відносно контрольної групи. ФВ була на 17 % менше норми, але статистично достовірно вищою, ніж відповідний показник групи контролю цього терміну спостереження. Ремоделювання серця після введення алогенних МСК на тлі ІМ на всіх строках спостереження проходило шляхом ексцентричної гіпертрофії ЛШ. У групі після використання терапевтичної гіпотермії та введення МСК на тлі експериментального ІМ на 7-му та 30-ту добу реєстрували найліпші значення ехопоказників анатомічних структур ЛШ, що свідчило про відсутність дилатації та наявність помірної гіпертрофії міокарда. Фракція викиду демонструвала найкращий результат - 58,78 %, а ремоделювання ЛШ було мінімальним і відбувалося за нормальної геометрії серця.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чиж Микола Олексійович (медичні науки)
• Манченко Анна Олександрівна (медичні науки)
• Бєлочкіна Ірина Владіславівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"