Мета статті - виявлення просторових закономірностей змін адміністративно-територіального устрою України на макрорівні та визначення можливостей їх практичного застосування при здійсненні адміністративно-територіальної реформи. Шляхом накладання послідовних історичних сіток адміністративного поділу було отримано мережу територіальних осередків з унікальною послідовністю перебування у сфері впливу адміністративних центрів першого порядку, для кожного з яких було визначено параметри їхньої адміністративної стабільності. Виявлені закономірності є своєрідним статистичним "відбитком" найбільш стабільних суспільних просторових структур. Найстабільніші осередки відповідають ядрам суспільно-географічного районоутворення, тоді як найбільш нестабільні осередки концентруються в зонах безпосередньої або опосередкованої конкуренції таких ядер і формують систему буферних зон між ними. Це надає підстави розглядати такі просторові структури як основу для коригування меж адміністративних одиниць країни на макрорівні на наступних етапах адміністративно-територіальної реформи.

• Гнатюк Олексій Михайлович (1989–) (географічні науки)
• Гнатюк Олена Маратівна (фізико-математичні науки)
• Мельничук Анатолій Леонідович (1973–) (географічні науки)
• Мельничук Андрій Леонідович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"