Досліджено історико-літературні концепції літературознавчих праць відомого українського вченого з діаспори Леоніда Білецького. На обширному матеріалі його студій з українського письменства, написаних здебільшого в еміграції, їх проаналізовано крізь авторську методологію вивчення ідейно-естетичних явищ національної літератури; виявлено її прикметні риси, специфічні принципи та погляди на існування й розвиток історико-літературного процесу - через факти, зміни, художні персоналії тощо. Для дослідження поставленої мети й завдань використано філологічний, порівняльно-історичний та генетичний методи. Це надало змогу проаналізувати специфіку поглядів Леоніда Білецького як історика національного письменства, починаючи від його навчального підручника "Історія української літератури", що є своєрідною енциклопедією національної культурно-історичної духовності нашого народу, і завершуючи цілою низкою "портретових історій" багатьох письменників давнього, нового і новітнього українського письменства.

• Хороб Степан Іванович (філологічні науки)
• Хороб Соломія Степанівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"