У роботі наночастинки оксиду олова (SnO2), відпалені за температур 400, 500 та <$E600~symbol Р roman C>, було підготовлено за допомогою методу твердотільної реакції. Структурні та оптичні властивості підготовлених наночастинок SnO2 аналізували за допомогою рентгенівського дифрактометра (XRD) та скануючого електронного мікроскопа (SEM). Елементне дослідження було виконано енергетично-дисперсійною рентгенівською спектроскопією (EDAX), інфрачервоною спектроскопією з використанням перетворення Фур'є (FTIR), з використанням методів динамічного розсіювання світла (DLS) та поглинання світла в ультрафіолетовому та видимому діапазонах (UV-Vis). Рентгенівська дифрактограма підтверджує чисту тетрагональну структуру рутилу наночастинок SnO2 без будь-якої домішкової фази. SEM зображення відображають утворення нанострижнів за всіх температур відпалу 400, 500 і <$E600~symbol Р roman C>, тоді як EDAX аналіз підтверджує наявність Sn і O без будь-яких домішок. UV-Vis спектри показують, що ширина забороненої зони підготовлених наночастинок SnO2 спочатку зменшується з 3,44 еВ за температури <$E400~symbol Р roman C> до 3,03 еВ за <$E500~symbol Р roman C>, а потім збільшується до 3,39 еВ за температури <$E600~symbol Р roman C>. Спектр FTIR підтверджує наявність зв'язку O - Sn - O разом з одним небажаним піком поглинання.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"