Полімерні нанокомпозити, які містять наноалмази, привертають все більшу увагу через зростання областей їх застосування. Оскільки мікроструктура системи визначає її властивості, важливим завданням є встановлення особливостей структуроутворення у полімерній матриці. За допомогою методів широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів досліджено структурні особливості нанокомпозитів на основі поліетиленгліколю (ПЕГ) та ультрадисперсних наноалмазів (УДНА). Системи на основі наноалмазів детонатоційного синтезу та кристалічного ПЕГ готувалися за методом ультразвукового диспергування у розплаві. Виявлено, що досліджувані УДНА є полідисперсними частинками із вузьким розподілом за розмірами. Середній радіус первинних частинок УДНА становить 20 нм. Показано, що зі збільшенням вмісту наноалмазів у системі посилюються процеси агрегації. Структура таких систем добре описується в межах моделі з багаторівневою фрактальною агрегацією. За допомогою фрактального аналізу ідентифіковано тип фрактальних агрегатів кожного структурного рівня та визначено їх розміри. Залежно від вмісту наповнювача у системі, частинки УДНА утворюють різний тип агрегатів. За низького вмісті наповнювача утворюються щільні масово-фрактальні агрегати та поверхневі агрегати із гладкою поверхнею. У разы високого вмісту утворюються щільні агрегати поверхнево-фрактального типу із шорсткою поверхнею. Встановлено, що на першому структурному рівні утворюються агрегати із середнім розміром 60 - 75 нм, на другому рівні частинки УДНА формують агрегати із середнім розміром 225 - 240 нм.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"