Обстежено 80 поранених віком від 19 до 58 років із зони АТО, доправлених для лікування у відділення хірургічної інфекції Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (м. Одеса) у період бойових дій на Сході України з 2014 до 2017 року, що надійшли з кульовими й осколковими пораненнями м'яких тканин, ускладнених гнійною інфекцією м'яких тканин: основна група – 49 поранених військовослужбовців, яким проводилось лікування, яке було включено в перший етап (перші 48 годин): дебрідмент (повторна вторинна хірургічна обробка рани), вплив на рану ультразвуку (кавітація – апарат фірми "Зерінг" - Сонак 180 від 5 до 15 хвилин залежно від площі рани), вплив на рану негативного тиску (використання ВАК системи фірми "Хеако НП 32С", імпульсний режим, показники тиску в діапазоні від 125 мм рт. ст. до 145 мм рт. ст. протягом 48 годин); другий етап (3 – 7 добу): на наступний день після першого етапу рану піддавали дії гіпербаричної оксигенації, тиском 2,2 АТМ (сеанси по 45 хвилин на добу протягом 5 днів); третій (заключний) етап (8 – 10 добу): дебрідмент, вплив на рану ультразвуку, аутодермопластика розщепленим шкірним клаптем або накладення вторинних швів, вплив на рану негативного тиску (використання ВАК системи фірми "Хеако НП 32С", імпульсний режим, показники тиску в діапазоні від 75 мм рт. ст. до 105 мм рт. ст.) Група порівняння – 31 поранений військовослужбовець, до яких застосовували звичайну ″класичну″ тактику ведення ран, що включала щоденні перев'язки з антисептиками і мазевими композиціями, етапні хірургічні обробки, антибіотикотерапію, вітамінотерапію, застосування антикоагулянтів. Проведений аналіз засвідчив, що причинами, які призвели до ускладнень вогнепальних поранень гнійною інфекцією були: некоректна хірургічна обробка рани, а саме ушивання рани, відсутність або неадекватне її дренування, залишення сторонніх тіл – куль, осколків з детритом, неадекватна фасціотомія (неповне розкриття), відсутність транспортної іммобілізації та антибіотикотерапії в, перед- та післяопераційному періоді на першому та на другому етапах надання медичної допомоги. Використання запропонованого методу дало змогу зменшити прояви системного запалення, клінічно скоротити період післяопераційного больового синдрому в 2,8 раза, сприяти формуванню нормотрофічних рубців, зменшити кількість контрактур кінцівок в 1,7 раза (проти групи порівняння), прискорити загоєння вогнепальних ран, ускладнених гнійно-запальними процесами, або їх підготовку до пластичного закриття в 1,8 раза та в 1,7 раза зменшити термін стаціонарного лікування. Застосування розробленого методу комплексного багатофакторного лікування дає змогу пришвидшити формування зрілої сполучної тканини в ділянці ранової поверхні з великою кількістю еритроцитів, фібробластів та нових капілярів, прискорити елімінацію мікрофлори в осередку інфекції і забезпечити скорочення загального числа бактерій у ранах на 8 добу в 1,6 порівняно з вихідним рівнем (р<0,05), на 10-у добу – в 3,7 раза (р<0,001) та на 15 добу – забезпечити повну елімінацію мікрофлори (р<0,001).

• Тертишний Сергій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"