Розглянуто взаємодію літератури з дійсністю в різних контекстах. Термін "знедійснення дійсності" був запропонований В. Петровим (В. Домонтовичем) наприкінці 1940-х років. Перші рефлексії над цим явищем належать М. Євшану стосовно творчості Лесі Українки (1913). Тогочасне українське життя не надавалося поетесі для пошуку грунту модерного естетичного розвитку. Подібне можна спостерегти й у творчості М. Гоголя. В. Петров у концепціях "знедійснення дійсності" і "безгрунтовності" наближався до екзистенціальних ідей Л. Шестова ("Апофеоз безгрунтовності", 1905). Багатозначність терміну "безгрунтовність" дозволяє використовувати його в різних контекстах - від філософськи значущого (як у Г. Сковороди, Е. Сведенборга, Л. Шестова), містичного, як у випадку з М. Гоголем, О. де Бальзаком, до прогностично аналітичного (В. Домонтович) і навіть побутово-вульгарного (соцреалізм).

• Брюховецький В'ячеслав Степанович (1947–) (педагогічні науки)
• Брюховецький Василь Володимирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"