На основі комплексного оцінювання хіміко-технологічних властивостей зерна розроблено моделі сортів пшениці м'якої та спельти для визначення його придатності для перероблення; встановлено, що за перероблення зерна пшениці спельти і ліній пшениці м'якої, отриманих гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L., забезпечується висока кулінарна якість готових продуктів, а зерна пшениці щільноколосої та ефіопської - високі хлібопекарські та круп'яні властивості. Визначено механізм впливу абіотичних і біотичних чинників на формування якості зерна нових сортів і ліній різних видів пшениць; встановлено позитивну залежність між вмістом білка і високорослістю сорту пшениці спельти та негативний вплив листкових хвороб на його вміст у зерні пшениці м'якої. Встановлено різний вплив тривалого (50 років) застосування добрив у польовій сівозміні на вміст радіоактивних нуклідів і важких металів у зерні пшениці м'якої; вищу якість зерна забезпечують мінеральна й органо-мінеральна системи удобрення, нижчу - органічна. Оцінено технологічні та хлібопекарські властивості зерна нових сортів пшениці м'якої залежно від мінерального живлення; встановлено, що зерно сорту Артемісія, отриманого гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L., за вмістом білка (22,3% проти 13,9%) має вищу біологічну цінність у порівнянні із зерном сорту Тронка при внесенні N₆₀ S₇₀ + N₆₀ на фоні P₆₀K₆₀. Проаналізовано технологічні властивості зерна різних сортів пшениці спельти залежно від мінерального живлення; встановлено, що зерно пшениці спельти сорту Зоря України має вищу біологічну цінність за вмістом мінеральних елементів, вітамінів та есенційних амінокислот порівняно із зерном пшениці м'якої; застосування азотних добрив підвищує у зерні вміст білка - від 18,7 - 19,9 до 23,2 - 25,1%; застосування комплексу P₆₀K₆₀ + N₆₀S₇₀ + N₆₀ істотно поліпшує технологічні властивості зерна сортів пшениці спельти. Уточнено основні технологічні параметри виробництва крупи і борошна із зерна пшениці м'якої та спельти; встановлено, що в технології виробництва крупи цілої зволожування зерна пшениці до вологості 15,0 - 15,5% з відволожуванням упродовж 30 - 60 хв забезпечує підвищення виходу крупи на 40%; ефективніше пропарювати крупу з пшениці № 1 упродовж 10 - 15 хв і відволожувати 5 - 10 хв; зволожування зерна до вологості 15,0 - 15,5% з відволожуванням упродовж 15 - 20 год забезпечує вихід борошна односортного помелу із зерна пшениці спельти до 86%.

• Любич Віталій Володимирович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"