Систематизовано теоретичні засади й обгрунтувано практичні рекомендації щодо розвитку сучасних методів і механізмів державного регулювання розвитку будівельної галузі України. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття "будівельна галузь" сформульовано сучасне визначення цієї категорії як сукупності установ, підприємств і виробництв, що забезпечують виробництво основних фондів народного господарства в результаті будівельної діяльності, мають стійкі, тісні та взаємні економічні, організаційні, соціальні, технічні та технологічні зв'язки. Обгрунтовано наявність статистичної залежності між економічним зростанням держави, що вимірюється показником валового внутрішнього продукту, та розвитком будівельної галузі. Удосконалено методичний підхід до обчислення узагальнюючих ранжувань областей за напрямами житлового та нежитлового будівництва та будівництва інженерних споруд на основі системи індикативних показників із використанням методів середніх арифметичних рангів і медіан рангів, а також модель напрямів розвитку будівельної галузі України, яка враховує заходи, спрямовані на розвиток безпосередньо секторів будівельної галузі, а також заходи, спрямовані на розвиток економічної інфраструктури та сприятливого бізнес-середовища в будівельній галузі. Запропоновано науково-методичний підхід до створення інформаційних баз про ціни на продукцію та послуги всіх учасників будівництва й експлуатації об'єктів, запровадження професійного та публічного реєстру надійності забудовників.

• Головко Олег Павлович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"