Досліджено філософсько-правову концепцію правової допомоги як соціально-правовий феномен на основі застосування структури філософського знання (онтології, гносеології, методології, аксіології, антропології, праксеології). Зокрема визначено особливості філософсько-правового аналізу правової допомоги, що дозволяють на основі загальнонаукової методології дослідження феномена правової допомоги сформулювати його з доктринально-ідеологічного, стратегічного й інструментального компонентів. Перші з них окреслюють той чи інший тип праворозуміння, другі - арсенал основних засобів досягнення мети, треті дають змогу виробити у дослідника сукупність стійких уявлень про право та досліджуваний об'єкт. Обґрунтовано гносеологічну мотивацію правової допомоги на основі її дослідження у соціально-правовому вимірі, що сприяло більш структурованому та систематизованому усвідомленню внутрішньої структури права і правовідносин у суспільстві, визначенню внутрішніх зв'язків, що взаємодіють між різними сферами впливу права на суспільний стан, культуру, правову соціалізацію населення та розвинене розуміння структурно важливих принципів правової доктрини як фундаменту правової допомоги. Саме правова доктрина має безпосередній вплив на правозастосування шляхом: розробки понятійно-категоріального апарату, залучення провідних науковців до роботи над конкретними нормативно-правовими актами, а також до надання допомоги в ролі експертів за необхідності тлумачення та застосування норм права, сприяння вдосконаленню юридичної техніки.

 Автореферати дисертацій 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"