Присвячено висвітленню феномену, генези, параметрів і місця творчості Є. М. Лисика в національному і світовому мистецтві і культурі, визначенню принципів архітектурно-сценографічної діяльності - однієї з головних складових його творчого методу і їх розвиток у сучасній Україні. Досліджено творчу діяльність і доробок Є. М. Лисика у часовому, просторовому, дієвому і творчому розвитку, зроблено аналіз цього доробку порівняно із національним і світовим досвідом із виявленням подібностей, відмінностей, запозичень і автентики. Доведено, що Є. Лисик був, є і залишається найбільш помітним творцем монументальної сценографії в Україні, не лише кінця XX - початку XXI століть, а й взагалі; що головною складовою сценографічного мистецтва є архітектура, і що архітектура була присутня в творчості Є. М. Лисика, і що ця його творчість, за результатами анкетного опитування, використовується, наслідується і розвивається творцями сучасної архітектури в Україні. Взначено основні заходи і засоби архітектурно-сценографічного формотворення Є. М. Лисика простору і середовища сцен стаціонарних театрів; розроблено рекомендації використання ірозвитку принципів його архітектурно-сценографічних ідей у проектах і реалізаціях архітектури театрально-видовищних і культурно-просвітницьких будівель. Результати дисертації, окрім апробацій, упроваджені автором в ескізних та навчальних, експериментально-пошукових проектах і прикладних реалізаціях.

• Климко Зоряна Василівна (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"