Розглянуто питання підвищення ефективності стратифікації ризику та лікування хворих із "теплою і вологою" гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) із дисфункцією нирок шляхом визначення клінічної значущості хронічної хвороби нирок (ХХН) і різних варіантів погіршення функції нирок (ПФН), а також порівняльної оцінки ефективності та безпечності різних стратегій медикаментозної терапії. Продемонстровано зв'язок ХХН у хворих з ГДСН із більшою вираженістю окремих симптомів та ознаками конгестії, а також їх інтегральних індексів за Lala і Gheorghiade та з вираженістю кількісних показників гемодинамічної конгестії – Е / Е' та NTproBNP. Установлено частоту ПФН при ГДСН. Уперше одержано дані щодо клінічної значущості різних фенотипів гострого пошкодження нирок у хворих із ГДСН. Показано, що у так званих "вологих і теплих" хворих з ГДСН ПФН пов'язане з підвищенням частоти важких фатальних і нефатальних серцево-судинних ускладнень у стаціонарі та більшою вираженістю симптомів лише за асоціації із підвищенням NGAL через 48 год, а також, що ПФН асоціюється з більш вираженими клініко-гемодинамічними ознаками конгестії лише у хворих зі зниженою швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ), тоді як у хворих зі збереженою ШКФ цього не відмічається. Вперше показано, що "нітрат-центрична" стратегія усунення венозного застою при ГДСН у хворих із ХХН має досить суттєву перевагу над "діуретико-центричною" стратегією як щодо клінічних ознак застою рідини, так і щодо безпечного впливу на функцію нирок.

• Горда Ігор Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"