Досліджено адміністративно-правове забезпечення медіації як способу вирішення адміністративних спорів, теоретичні засади впровадження медіації з урахуванням відповідної зарубіжної практики в Україні, а також шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення медіації в Україні. Розкрито генезис інституту медіації, з'ясовано його сутність, структуру й особливості. Визначено правову основу медіації як способу вирішення адміністративних спорів, види медіативної практики. Сформульовано авторське визначення понять "адміністративно-правовий спір", "інститут медіації", "медіація". Теоретично обґрунтовано взаємозв'язок між юридичною природою медіації та соціально-психологічними явищами. Охарактеризовано сучасний стан адміністративно-правового забезпечення медіації щодо наявних у ній механізмів, які дозволяють урегулювати адміністративний спір шляхом примирення. Розроблено проект Єдиної форми сертифіката медіатора. Запропоновано систему заходів, спрямованих на підвищення ефективності реалізації принципів процедури за участю посередника. Проаналізовано позитивний досвід Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Канади, Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Австрія. Надано пропозиції стосовно змін і доповнень до законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення процедури медіації.

• Боженко Наталія Василівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"