Роботу присвячено підвищенню якості лікування чоловіків з венозною формою еректильної дисфункції шляхом удосконалення діагностики і урахування виявленного механізму порушень венозного кровообігу та визначення диференційованого підходу до оптимального вибору способів лікування. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано результати лікування 105 пацієнтів з венооклюзивною еректильною дисфункцією (ВОЕД), які перебували на обстеженні і лікуванні у стаціонарах КЗОЗ "ОКЦУН ім. В.І.Шаповала" м. Харкова з 2014 до 2017 pp. Усі хворі були розділені на групи залежно від виду лікування: І група - 27 пацієнтів, яким було призначено консервативну терапію; II група - 78 пацієнтів, яким виконувались оперативні втручання (41 хворий з проксимальною формою венозного витоку та 37 хворих з дистальною форму венозного витоку). Консервативне лікування пацієнтів ґрунтувалося на принципах патогенетичної терапії, спрямованої на відновлення втраченої ланки (або ланок) механізму ерекції. Хірургічне лікування хворих венооклюзивною формою ЕД проводили за такими показаннями: 1) переконливі дані за судинний тип відтоку, підтверджені ультразвуковою доплерографією і кавернозографією; 2) середній і важкий ступінь венозної ЕД з доведеним судинним варіантом (дистальний або проксимальний тип витоку); 3) відсутність ефекту від консервативної терапії. З 41 пацієнта з проксимальною формою венозного витоку 20 (48,8 %) пацієнтам виконали стандартну операцію - перев’язку патологічних шунтів, 21 проводилося оперативне втручання в об'ємі модифікованої операції за Мармаром з перев'язкою патологічних шунтів (Патент України на винахід № 112491). З групи пацієнтів з дистальною формою венозного витоку 20 (54,1%) виконували відкриту перев’язку глибоких дорсальних вен, а 17 (45,9%) - проводили рентгенендоваскулярну оклюзію патологічних венозних шунтів через систему глибокої дорсальної вени. Кавернозографічне дослідження у хворих з ВОЕД виявило різні типи венозного скидання, а також дало можливість уточнити локалізацію басейну патологічного венозного рефлюксу - найбільш частими типами патологічного венозного скидання є "витік" крові по дорсальним патологічним шунтам та глибокій дорсальній вені статевого члена (проксимальний рефлюкс) - 52,3 % та у глибокі тазові вени (дистальний рефлюкс) - 36,4 %. Під час виконання пальпаторного огляду та ультразвукового обстеження у 75 (71,4%) пацієнтів було виявлено варикоцеле. Під час виконання кавернозографії та УЗД було діагностовано венозний витік до вен сім’яного канатику одного або обох яєчок. Таким чином нами був доведений чіткий зв'язок між варикоцеле та ЕД, пов'язаний з недостатністю венооклюзивного апарату статевого члена і системними змінами у венозних судинах. Високу ефективність як в ранньому, так у віддаленому післяопераційному періоді показала модифікована операція по Мармара з перев'язкою патологічних шунтів у пацієнтів з проксимальної формою венозного витоку - 85,7 %, а також рентгенендоваскулярної оклюзія патологічних венозних шунтів у пацієнтів з дистальною формою венозного витоку- 94,1%. Незважаючи на зменшення скорочення відсутності рефлюксу через венозну реваскулярізацію, відмінні результати та високий бал МІЕФ-5 у оперованих пацієнтів стабільно зберігалися протягом усього періоду спостереження. На підставі доплерографічних та кавернозографічних досліджень визначено критеріі функціональних порушень пенільної гемодинаміки при венооклюзивній формі еректильної дисфункції. Установлено принципову відмінність порушень проксимального і дістального витоку венозної крові в етіопатогенезі ВОЕД. Обґрунтовано і підтверджено високу ефективність модифікованої операції Мармара з перев'язкою патологічних шунтів у корекції венооклюзивної еректильної дисфункції з проксимальною формою венозного витоку. Доведено, що оптимальним методом лікування венооклюзивної еректильної дисфункції з дистальною формою венозного витоку є рентгенендоваскулярна оклюзія патологічних венозних шунтів через систему глибокої дорсальної вени.

• Казієв Саід Ганійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"