Концептуалізовано положення про імперативний статус краси в природі та орієнтаційно-спонукальне значення краси для людини, культури і суспільства. Завдяки природі людина духовно звеличується, внутрішньо збагачується, отримує необхідні стимули для самовдосконалення і творчості. Більше того вона навчається у природи законам краси. Краса природи постає одним із потужних засобів формування всебічно розвиненої особистості, якій притаманні глибокі почуття і виразний світогляд. Краса існує об’єктивно, безвідносно до людини, але має до індивіда безпосереднє відношення, оскільки постає істотною функціональною цінністю: в естетичному спогляданні людина ставиться до предметної дійсності як до зовнішнього дзеркала. Закони краси за своєю структурою є законами форм природної і соціальної реальності. Водночас законами краси вони є і по відношенню до споглядальної спроможності людини: статусу краси набувають ті предмети явища і властивості, які когерентні споглядальній здатності людини.

• Матвієнко Ольга Іванівна (фізико-математичні науки)
• Матвієнко Оксана Іванівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"