З'ясовано соціально-правову природу виникнення, обговорено питання щодо розвитку та реалізації у сфері виконання покарань мотивів учинення корупційних злочинів, а також їх впливу загалом на формування протиправної мотивації та механізму злочинної поведінки. У наукових джерелах під мотивом розуміють підставу, привід, для якої-небудь дії, вчинку і причини [2, с. 354]. Таке ж саме тлумачення подано й у Великому словнику іноземних слів [3, с. 376]. У кримінально-правовому аспекті мотив розглядається як ознака суб'єктивної сторони злочину, під яким розуміють усвідомлення спонукання особи, що викликало в неї рішучість учинити злочин, це інтегральне психічне утворення, котре спонукає особу до вчинення суспільно небезпечного діяння та є його підставою [4, с. 17]. Аналогічний підхід до визначення мотиву злочину застосовано й у Юридичній енциклопедії [5, с. 778-779]. В. К. Грищук, визначаючи зміст філософсько-правового розуміння відповідальності людини, мотив злочину тісно пов'язує зі змістом складу злочину, який, зі свого боку, є однією з підстав негативної (ретроспективної) кримінально-правової відповідальності людини [6, с. 513 -568]. У кримінологічних довідниках мотивом злочину вважають викликане зовнішніми або внутрішніми стимулами, детерміноване властивостями особистості, інтегроване психічне утворення, котре спонукає до поведінки, спрямованої на зняття психічної напруги усвідомленої актуалізованої потреби біологічного або соціального характеру шляхом порушення кримінально-правової заборони. Загалом, таке визначення повною мірою кореспондується із загальнотеоретичним змістом поняття мотиву правопорушення. У вузькому та широкому аспектах розглядається це поняття й у навчально-методичних виданнях курсу "Кримінологія". Так, О. М. Джужа мотив злочину передає через мотивацію злочинної поведінки, вважаючи, що перша є важливою внутрішньою детермінантою поведінки злочинця [7, с. 84]. Водночас, на його думку, ні сам собою мотив, ні мотивація, ні формальна спроможність до вибірковості не визначають змісту прийнятого рішення, контрольованого свідомістю й волею суб'єкта [7, с. 85]. С. І. Нежурбіда, зі свого боку, мотиви протиправної поведінки відносить до механізму злочинної установки особи [8, с. 411-418].

• Боровик Андрій Володимирович (юридичні науки)
• Колб Олександр Григорович (1960–) (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"