Висвітлено аспект визначення складових частин гендерної компетентності голів місцевих судів. Зазначено, що закріплення в Національному плані дій, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України № 634-р, заходів, які стосуються розроблення стандартів (критеріїв, вимог) гендерної компетентності фахівців, спрямоване на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, які випливають, зокрема, з Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Узагальнено наявні у фаховій літературі підходи до поняття "гендерна компетентність" і складників гендерної компетентності, на підставі чого авторкою зроблено висновок, що основними складовими частинами гендерної компетентності є когнітивна (знаннєва) - сукупність необхідних знань; діяльнісна - охоплює уміння та навички; ставленнєво-ціннісна. Всі вони взаємопов'язані. Окреслено повноваження голови місцевого суду й зппропоноввано їх класифікацію за функційним критерієм. Проілюстровано приклади різного ставлення до голів судів жінок і чоловіків під час виконання ними представницької функції (участь у формальних і неформальних заходах, спілкування із засобами масової інформації). Розкрито гендерні аспекти під час розгляду питань, розв'язання яких є критично важливим для ефективного здійснення судочинства й злагодженої роботи колективу суду (погодження графіку відпусток суддів, чергувань, обранні слідчих суддів та інше). На підставі аналізу типових ситуацій, які виникають під час виконання головами судів представницької та організаційної функції, ідентифіковано гендерні аспекти їх діяльності, що вимагають специфічних знань, умінь і навичок, а також передбачають певне ставлення та цінності. З огляду на складові частини гендерної компетентності, сформульовано конкретні вимоги до знань (поняттєвого апарату, міжнародних актів і зобов'язань України щодо забезпечення гендерної рівності, форм і проявів дискримінації, алгоритму розгляду скарг щодо дискримінації на підставі практики Європейського суду з прав людини, гендерних особливостей роботи, що здійснюються в межах повноважень голови суду тощо), умінь і навичок (ідентифікувати гендерно чутливі ситуації, зокрема, в роботі суду, здійснити правильну кваліфікацію, застосовувати положення законодавства з утвердження гендерної рівності у своїй щоденній роботі, належно реагувати на прояви гендерної упередженості, застосовувати алгоритм аналізу скарг щодо дискримінації до обставин конкретної справи, не допускати впровадження дискримінаційних практик у суді, використовувати фемінітиви й гендерно чутливе мовлення тощо), а також ставлення та цінностей (прихильність ідеї гендерної рівності, гендерну чуйність, культуру нетолерування гендерної дискримінації, готовність до впровадження змін, що сприяють утвердженню гендерної рівності), опанування якими надає змогу головам місцевих судів набути гендерної компетентності.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"