Піддано запереченню загальноприйнятний тезис відносно того, що махновський рух був суцільно анархо-комуністичним, чи більш загально, анархістським проектом. Проведено аналіз політичних угруповань та організацій анархістів які протягом 1917 - 1921 років займали провідні ролі в керівній ланці політичної системи махновського руху Досліджено участь в повстанському русі представників різних соціалістичних партій (лівих есерів, есерів-максималістів та українських боротьбистів) історія махновського руху навіть на початку XXI ст., продовжує залишатися темою наскільки актуальною, настільки й малодослідженою. З одного боку представники новітньої української історіографії доклали чимало зусиль для того аби часи загальних нарисів з історії "махновщини" минули назажди [1]. З іншого, в історії "революційного повстанства", залишається недослідженими маса аспектів його політичного і військового буття. Зокрема, завданням даної розвідки є дослідження діяльності організацій українських анархістів та партій соціалістичного спрямування які виступали в якості основних складових політичної системи махновського руху. Декларувавши свої наміри щодо якісної перебудови суспільства, махновський рух поставив перед дослідниками проблему досягнутого ним рівня політичного розвитку i політичної культури. Відповідь на це питання насамперед слід шукати через аналіз політичної організації руху як сукупності військових і громадських організацій, у взаємовідносинах яких відобразилися принципи і стан.

• Чоп Володимир Миколайович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"