Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) - найпоширеніша генетично зумовлена кардіоміопатія. Розширена септальна міектомія (РСМ) є одним з пріоритетних методів лікування медикаментозно-рефрактерної обструктивної ГКМП. За останні роки госпітальна летальність у разі хірургічної корекції обструктивної ГКМП в експертних центрах не перевищує 1 - 2 %. Проте типові загрозливі ускладнення септальної міектомії, як ятрогенний дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) та розрив передньої або задньої стінок лівого шлуночка (ЛШ), залишаються актуальним питанням хірургії ГКМП. Мета роботи - показати роль передопераційного КТ-планування для прогнозування і зменшення можливих технічних проблем, пов'язаних з розширеною септальною міектомією, зокрема ятрогенного ДМШП. Дане дослідження включало 217 симптоматичних пацієнтів з обструктивною формою ГКМП, яким з квітня 2016 р. по жовтень 2019 р., як один з етапів передопераційного планування до РСМ, було виконано комп'ютерну томографію (КТ) серця. Серцеву КТ проводили для того, щоб окреслити контур міокарда лівого шлуночка (ЛШ), оцінити розподіл гіпертрофії та наявність крипт. Увагу приділяли анатомії мітрального клапана (МК) і підклапанного апарату. Прохідність коронарних артерій оцінювали за системою CAD-RADS - стандартизованого методу для повідомлення результатів коронарної КТ-ангіографії з метою визначення тактики щодо подальшого ведення пацієнта. В досліджуваній групі середній вік пацієнтів становив (<$E49~symbol С~15>) років, 48 % - чоловіки. Усі пацієнти мали симптоматичну медикаментозно-рефрактерну обструктивну форму ГКМП. Середня максимальна товщина міжшлуночкової перетинки (МШП) становила (<$E20~symbol С~5>) мм (діапазон 16 - 33). Середній показник маси ЛШ становив (<$E118~symbol С~23>) г/м<^>2. 195 пацієнтів (89,9 %) мали систолічне підтягування передньої стулки МК до МШП. У 62 пацієнтів (28,6 %) було виявлено зміни анатомії підклапанного апарату МК. У 7 пацієнтів (0,3 %) після процедури алкогольної септальної абляції (АСА) із залишковим систолічним градієнтом тиску (СГТ) на вихідному тракті лівого шлуночка (ВТЛШ) було виявлено зону рубцювання і регресування МШП. У 32 пацієнтів (14,7 %) було виявлено атеросклеротичні зміни з боку коронарних артерій. Висновки: передопераційне планування септальної міектомії за допомогою КТ надає змогу одержати інформацію щодо морфології ЛШ, міжшлуночкової перетинки, МК і підклапанного апарату, та надає хірургу перевагу сформувати більш точний план стосовно місця та ступеня септальної резекції, а також надає змогу уникнути ускладнень під час виконання корекції обструктивної ГКМП. У жодного з пацієнтів з досліджуваної групи не було виявлено ятрогенного ДМШП.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лазоришинець Василь Васильович (1957–) (медичні науки)
• Руденко Костянтин Володимирович (медичні науки)
• Руденко Ксенія Вадимівна (геологічні науки)
• Федьків Світлана Володимирівна (медичні науки)
• Трембовецька Олена Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"