Мета дослідження - оцінювання ефективності препарату гіацинтія (есциталопрам) у терапії пацієнтів з тривожно-депресивною симптоматикою в структурі розладів адаптації. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів з адаптаційними розладами, змішаною тривожно-депресивною реакцією за МКХ-10 (F 43.22). У результаті терапії гіацинтією було виявлено суттєве поліпшення психічного стану пацієнтів. За шкалою SCL-90-R, на 14-й день терапії пацієнти відзначали зниження обсесивно-компульсивної симптоматики, ознак паранойяльності (підозрілість), ворожості (почуття гніву), депресивної симптоматики та фобічної тривожності. В подальшому спостерігалося суттєве зниження наявної психопатологічної симптоматики та вірогідне зниження показників за всіма шкалами на 90-й день терапії досліджуваним антидепресантом (<$Et~symbol У~2,3477>). На момент завершальної оцінки показник за шкалою депресії знизився до 0,52 бала, а за шкалою тривожності - до 0,56 бала, що свідчить про редукцію клінічно вираженої тривожно-депресивної симптоматики. За шкалою HADS, під час першого оцінювання клініко-психопатологічних проявів тривоги та депресії клінічно виражені симптоми тривоги реєстрували у 71,05 % осіб (середній бал - <$E15,00~symbol С~2,39>), субклінічні - у 28,95 % осіб (середній бал - <$E8,82~symbol С~0,75>). Водночас клінічно виражені симптоми депресії реєстрували у 81,58 % осіб (середній бал - <$E15,23~symbol С~2,33>), субклінічні - у 18,42 % осіб (середній бал - <$E8,43~symbol С~0,53>). Достовірне зменшення відсотку клінічно виражених проявів депресивної симптоматики зареєстровано вже на 14-й день терапії (57,89 % осіб; p << 0,05). На момент завершальної оцінки за шкалою HADS клінічно виражені симптоми тривоги та депресії повністю редукувалися у групі обстежених хворих і були представлені лише субклінічними проявами у 13,16 та 11,43 % осіб відповідно. На момент фінальної оцінки більше половини пацієнтів оцінювали рівень дезадаптації як легкий або зовсім не відзначали її ознак, про що свідчили значення від 0 до 3 балів за пунктами шкали SDS: "працездатність" (<$E63,16~symbol С~7,93> %), "соціальна активність" (<$E57,89~symbol С~8,12> %) та "сімейна активність/побутові обов'язки" (<$E60,53~symbol С~8,04> %). Із зафіксованих побічних явищ, можливо пов'язаних із вживанням досліджуваного препарату, зареєстровано: нудоту транзиторного характеру (7,89 % осіб), сонливість (5,26 %), запаморочення несистемного характеру (2,63 %). Заключення: результати проведеного дослідження продемонстрували високу ефективність і хорошу переносимість препарату гіацинтія за лікування тривожно-депресивної симптоматики в структурі розладів адаптації. Гіацинтія (АТ "Київський вітамінний завод") володіє не лише збалансованою виразною тимоаналептичною дією, але й забезпечує підвищення професійної, соціальної і сімейної активності та поліпшення якості життя пацієнтів у цілому. Важливою є підтверджена дослідженням хороша переносимість препарату, нестійкий транзиторний характер небажаних явищ, їх незначна вираженість, що є суттєвими перевагами у формуванні прихильності пацієнтів до лікування та досягненні більш глибокого і стійкого терапевтичного ефекту. Отже, застосування гіацинтії надає змогу успішно долати розлади адаптації та запобігати трансформації їх у хронічні стани.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Марута Наталія Олександрівна (медичні науки)
• Федченко Вікторія Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"