Не дивлячись на успіхи сучасної доказової медицини, лікування остеоартрозу (ОА) залишається складною і невирішеною проблемою. Модифікація способу життя дещо покращує стан пацієнта з ОА, проте ведення пацієнта з ОА без медикаментозної терапії, яка є загалом симптоматичною, практично неможливе. Мета дослідження - аналіз ефективності використання препарату внутрішньоклітинного ситемного ензиму у комплексній терапії хворих на первинний ОА у коморбідності із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози (ЗСН ПЗ) для корекції патологічних процесів, що розвиваються у пацієнтів. Обстежено 69 пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ. Діагноз ОА встановлювали на основі діагностичних критеріїв Американської колегії ревматологів (ACR, 2018), Європейської асоціації ревматологів (European League Against Rheumatism, EULAR, 2018), Американської академії хірургів-ортопедів (AAOS, 2018), Міжнародного товариства з вивчення ОА (OARSI, 2019). Дослідження суглобів включало огляд, пальпацію, об'єктивну оцінку болю. Симптоми ОА оцінювали також за індексами Лекена і тестом Харріса. Для оцінювання стану ЗСН ПЗ визначали вміст фекальної <$Ealpha>-еластази та проводили аналіз копрограми. Пацієнтів було розподілено на дві групи: хворі 1-ї групи одержували лікування первинного ОА згідно з міжнародними рекомендаціями, хворі 2-ї групи додатково одержували внутрішньоклітинний системний ензимний препарат. Після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи спостерігалася статистично значуща тенденція до погіршення показників фекальної <$Ealpha>-еластази та копрограми (p << 0,05), у 2-й групі спостерігалося статистично значуще покращання даних показників (p << 0,05). Також було виявлено статистично значуще покращання показників перебігу первинного ОА в обох досліджуваних групах (p << 0,05), проте у 2-й групі лікувальний ефект був статистично значущо вагоміший (p << 0,05). Заключення: спостерігали статистично значущу позитивну динаміку показників ЗСН ПЗ та перебігу первинного ОА у 2-й групі щодо таких у 1-й групі після проведеного лікування (p << 0,05). Це свідчить про доцільність використання внутрішньоклітинного системного ензимного препарату під час лікування пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із захворюваннями, що супроводжуються ЗСН ПЗ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бабінець Лілія Степанівна (медичні науки)
• Галабіцька Ірина Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"