Висвітлено історичні аспекти здійснення лісомеліоративних заходів в агроландшафтах України. В результаті аналізу було виділено чотири етапи проведення лісомеліоративних заходів на теренах сучасної України. Зародження та початковий етап розвитку лісових меліорацій в Україні (перша половина XIX ст. - перша чверть XX ст.) пов'язані з ідеєю про коригування несприятливих кліматичних умов за допомогою лісових насаджень та їх позитивний вплив на навколишнє середовище, зокрема і на умови росту сільськогосподарських культур. Цей період ознаменувався також обгрунтуванням технологій створення захисних насаджень та заснуванням перших спеціалізованих державних установ із питань степового лісорозведення. Другий етап (початок 30-х рр. XX ст. - до 1952 р.) характеризувався наданню полезахисному лісорозведенню пріоритету в державному масштабі, яке здійснювалось на регулярній проектній основі. Саме протягом цього етапу розвитку відбувся найпродуктивніший період в історії лісової меліорації, яка за масштабністю і новизною науково-технічних рішень та їх реалізації не мала аналогів у світовій практиці. Третій етап розвитку (1953 - 1975 рр.) розпочався зі значного скорочення обсягів створення захисних лісових насаджень та загалом характеризувався нестабільністю розвитку лісових меліорацій. Останній четвертий (сучасний) етап розвитку (з 1976 р. - до нашого часу) ознаменувався загальним зниженням обсягів полезахисного лісорозведення. За цей період почалося значне скорочення масштабів лісової меліорації, заплановані обсяги не виконувалися, водночас відбувалося погіршення стану існуючих захисних насаджень і зниження їх ефективності. Як відомо, лісові меліорації в системі агроландшафтів сприяють покращанню екологічних, агролісомеліоративних і природоохоронних умов і забезпечують стійке функціонування аграрного виробництва. Однак, лісомеліоративна інфраструктура захисних лісових насаджень, яка склалася в Україні, є недостатньо ефективною. Площа захисних лісових насаджень і лісів різного цільового призначення є недостатньо повною для забезпечення стабільності агроландшафту, а полезахисна лісистість країни становить лише 1,3 %, що значно нижче за оптимальну. Близько 40 % полезахисних лісових смуг мають незадовільний стан і лісомеліоративні властивості. Тому є потреба в розробці державної Програми відтворення та реабілітації існуючих лісосмуг за рахунок підсадження деревних і кущових порід, а також створення додаткових польових лісосмуг із наявного асортименту швидкоростучих, стійких до змін клімату видів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фурдичко Орест Іванович (1952–) (економічні науки)
• Соломаха Ірина Віталіївна (географічні науки)
• Соломаха Ірина Володимирівна (економічні науки)
• Соломаха Ігор Володимирович (біологічні науки)
• Тимочко Ігор Ярославович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"