Розглянуто оцінку впливу COVID-19 на перебіг зовнішньої трудової міграції з України. Актуальність роботи обумовлена обмеженістю аналітичних досліджень із проблематики міграцій населення в період пандемії. Якщо до початку 2020 р. зміни у формуванні потоків зовнішньої трудової міграції відбувались переважно під впливом розвитку внутрішньої ситуації у країні та трансформацій політичних відносин України з тими чи іншими зарубіжними країнами, то в умовах COVID-19 тенденції зовнішньої трудової міграції з України докорінно змінились саме з незалежних від соціально-економічної ситуації причин. Мета статті - оцінка змін масштабів трудової міграції внаслідок COVID-19 та визначення перспектив зовнішньої трудової міграції українців. Відповідні аналітичні розробки стали основою для формування рекомендацій щодо коригування міграційної політики України в пандемічний та постпандемічний періоди. Новизною дослідження є визначення впливу COVID-19 на параметри зовнішньої трудової міграції з України та оцінка вірогідних перспективних трансформацій міграційних тенденцій. Для реалізації дослідження використано абстрактно-логічний та системний підхід, метод експертних оцінок. Здійснено аналіз міграційної ситуації в Україні в останні роки, визначено новітні зрушення у напрямах та масштабах зовнішньої трудової міграції. Проаналізовано тенденції міждержавного руху населення після початку пандемії COVID-19. Визначено перспективи зовнішньої міграції населення України. Майбутнє цього процесу залежатиме від темпів відновлення економіки в Європі та світі загалом і тамтешнього попиту на робочу силу з інших країн. Вірогідною є зміна структури зайнятості українських трудових мігрантів за видами діяльності: мігранти, які до пандемії були зайняті не в сільському господарстві, не так швидко поновлять трудові поїздки, а ті, хто залишились у країнах-реципієнтах, - намагатимуться влаштуватись у сільському господарстві та дотичних видах діяльності. Зміниться й географія трудових поїздок, вірогідною є нова переорієнтація частини мігрантів - зі Східної Європи на Західну, передусім Німеччину та Сполучене Королівство, які за рівнем заробітних плат далеко випереджають традиційні країни працевлаштування українців (Польщу, Чехію й навіть Італію). Ключовим елементом політики утримання частини мігрантів в Україні є кардинальна недекларативна зміна ставлення держави до малого та середнього бізнесу. Необхідно залучати представників такого бізнесу до формування державної політики, у т. ч. виходу з карантину, підтримки підприємництва. Слід також упроваджувати дієві програми підтримки підприємництва, зокрема за прикладом країн ЄС. Щодо тих мігрантів, які навіть за найкращих умов не зацікавляться відкриттям бізнесу в Україні, потрібна стратегія, спрямована на те, щоб, з одного боку, не втратити цих людей для України, а з іншого, на отримання максимальних вигод від співпраці з діаспорою. Це сприятиме поліпшенню ситуації в економіці й покращенню іміджу та посиленню впливовості України у світі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лібанова Елла Марленівна (1950–) (економічні науки)
• Позняк Оксана Володимирівна (економічні науки)
• Позняк Ольга Валеріївна (економічні науки)
• Позняк Олексій Володимирович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"