Наведено огляд літератури щодо ефективності глюкокортикоїдів при вірусних інфекціях, в тому числі при новій коронавірусній інфекції COVID-19. Наведено результати досліджень щодо динаміки лабораторних показників у хворих, які одужали та померли. Середній вік хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, був менший, ніж у тих, які померли. Середній день, на який були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії хворі, які отримували 8 мг дексаметазону, в обох групах був однаковим (у середньому на 7-му добу). Привертає увагу те, що у хворих, які одужали, до госпіталізації частіше реєструвалась фебрильна температура, тоді як у тих, які померли, - частіше субфебрильна. Температура при госпіталізації у всіх категорій хворих досягала в середньому субфебрильних цифр. Частота дихання при госпіталізації у всіх категорій хворих суттєво не відрізнялась і в середньому становила близько 19/хв (до 20/хв у 50 % хворих, які одужали, та у 58,3 % тих, які померли). У тих, які одужали, при госпіталізації частіше реєструвалась нормальна частота пульсу, але тахікардія - рідше, ніж у тих, які померли. У хворих, які в подальшому померли, вже при надходженні на лікування частіше реєструвався нижчий рівень сатурації. В перші 3 дні після госпіталізації серед хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз і кількість осіб із гранулоцитозом, спостерігалась збільшена кількість паличкоядерних нейтрофілів і кількість осіб із нею. Серед хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались лейкопенія, більш виражена лімфопенія та кількість осіб із нею, більш виражена тромбоцитопенія. У хворих, які в подальшому померли, у терміні спостереження відзначалось поступове зростання кількості лейкоцитів, але поступове зменшення кількості лімфоцитів, рівень креатинкінази з 7 - 9-ї доби перебування у стаціонарі збільшувався, рівень лактатдегідрогенази на 4 - 6-ту добу перебування у стаціонарі суттєво збільшувався з подальшим його зниженням до рівня, що був вищим, ніж у тих, які одужали. У хворих, які одужали, спочатку відзначалось зростання рівня лейкоцитів із поступовим його зниженням, поступове зростання рівня лімфоцитів, зниження рівня креатинкінази, лактатдегідрогенази. В усіх категорій хворих у динаміці спостерігалось поступове зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, також із часом спостерігалось поступове зростання кількості тромбоцитів, але в тих, які одужали, їх рівень був дещо вищим; в обох групах з часом спостерігалось зростання рівня сечовини, але в тих, які померли, її рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; у хворих обох груп із часом спостерігалось зростання рівня креатиніну, але в тих, які померли, його рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; в обох групах з часом спостерігалось зниження рівня С-реактивного білка, але в тих, які померли, вже з самого початку перебування у стаціонарі та протягом усіх періодів спостереження його рівень був вищим порівняно з тими, які одужали.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лисенко Тетяна Іллівна (технічні науки)
• Попова Світлана Стефанівна (медичні науки)
• Мороз Алла Вікторівна (соціологічні науки)
• Мороз Аліна Василівна (філологічні науки)
• Мороз Артем Володимирович (технічні науки)
• Мороз Анастасія Віталіївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"