Мета роботи - виявлення спільної теоретичної основи для вивчення людського життя як капіталу та безумовної вищої цінності. Теоретичний базис дослідження базується на ціннісно-переглянутому структурному конструктивізмі, наданому французьким філософом і соціологом П. Бурдьє, критичному аналізі концепцій капіталу як втілення соціальних очікувань, біологістичної концепції цінності людського життя, а також концепцій його святості. Доведено, що не варто розглядати цінність людського життя лише як капіталу, натомість слід враховувати різні його ціннісні інтерпретації, особливо - під час формування соціальної ідентичності особистості. Причому в кожній із ціннісних систем цінність людського життя може бути визнана як безумовна, що не перешкоджає співіснуванню таких різних її ціннісних інтерпретацій у межах однієї соціальної ідентичності, яка тоді неминуче стає множинною соціальною ідентичністю. Людське життя не можна розглядати як результат інтегрування економічних очікувань у концепт "рекламного" капіталу: по-перше, очікування цілком можуть бути неадекватними; по-друге, самі по собі очікування не мають прямого стосунку до капіталу; по-третє, очікування зовсім не обов'язково призводять до розвитку; по-четверте, слід чітко відрізняти стихійні "очікування" від цінностей, які виражають стійку мотивацію людей як членів соціальних спільнот. Множинність можливих культурних умов, які утверджують безумовність цінності життя, свідчить про те, що ця безумовність завжди є релевантною, а не абсолютною. Множинну соціальну ідентичність можна використовувати для того, щоб краще захистити людське життя, додати йому цінності, а утвердження множинної соціальної ідентичності постає як спосіб підтвердження безумовної цінності людського життя у варіативні способи.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"