Мета роботи - дослідження феномену людської деструктивності у контексті метафізичних образів і практик насилля пізнього Модерну. Проблема полягає у тому, що філософська рефлексія насилля як "опредмеченої", реалізованої деструктивності людини носить, як правило, контекстний характер і перебуває на периферії осмислення її зовнішніх проявів. Відповідно "за кадром" залишається антропологічна криза, свідченням якої є девальвація гуманістичного потенціалу сучасної культури. Саме тому необхідно змістити акценти з очевидних, об'єктивно обумовлених "втілень" насилля у XXI ст. (збройних конфліктів, локальних воєн, терористичних актів) - на внутрішні чинники, що перебувають у царині екзистенціального. Відхід від розгляду насилля як абстрактного, безликого або ідеологічно забарвленого "зла" надав можливість зосередитися на людині, її способі мислення, життєвих і суспільних орієнтирах, почуттях і внутрішніх суперечностях, що знаходять своє вираження у тій чи іншій формі деструктивності. На основі визначальних для філософської антропології та психоаналізу праць М. Шелера та Е. Фромма вперше здійснено концептуалізацію позитивних та негативних форм прояву людської деструктивності на тлі соціокультурних трансформацій пізнього Модерну. Доведено, що її онтологічні засади вкорінені у специфічно людському бутті та відносинах з іншими членами соціуму, тоді як антропологічні - безпосередньо пов'язані з нескінченною боротьбою в людині "життєвого", вітального із "духом". Насилля є інструментом і продуктом переходу людини до більш зрілих і складних буттєвих форм. Взаємозумовленість практик насилля та ненасилля забезпечує поступальний рух людства на шляху гуманізації суспільства. Цей поступ супроводжується закономірним внутрішнім конфліктом особистості, який може мати як прогресивний, так і регресивний характер. На метафізичному рівні деструктивність постає як зв'язок між ентропією світового буття в цілому та нестабільністю власне людського буття, що є складно організованою та відкритою світовою системою. Самотрансцеденція як антропологічна передумова людської деструктивності має подвійний характер і поєднує у собі негативні та позитивні характеристики, зміст і значущість яких розкрито у ході дослідження. Автори переконані: немає іншого шляху для подолання негативної, "злоякісної" деструктивності, окрім ненастанного, щоденного "збирання" навколо себе життєвих смислів та їх освоєння. Адже саме втрата таких стрижневих буттєвих структур, як смисл, ціль і цінність життя стала для сучасного світу дійсно глобальною проблемою. Акцентовано увагу на необхідності утримувати в гармонії триєдність "тіло - душа - дух", що надасть можливість людині за будь-яких суспільних трансформацій зберегти та примножити свою цілісність.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Марценюк Лариса Володимирівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"