Мета роботи - встановлення парадигмальних детермінант розуміння злочинності на підставі докорінних змін розуміння сутності людини в античній, середньовічній, ренесансній, новочасній і постмодерній філософії. Визначено, що розуміння концепту злочину є можливим лише при поєднанні історико-філософських, правознавчих і соціологічних підходів. Тлумачення сутності динаміки цього концепту та відповідних правових практик базується на структуралістських, постструктуралістських і герменевтичних методологічних засадах. Доведено, що концепт "злочину" є не константою, а історично змінною категорією, динаміка змістовних сенсів якої пов'язана зі зміною філософських антропологічних парадигм. Його розуміння пов'язано насамперед із тлумаченням сутності людини та імперативів її поведінки. Це надає можливість по-новому осмислити філософські засади сучасної кримінології. В історії західної філософії виокремлюються 5 антропологічних парадигм, які розрізняються докорінним переосмисленням сутності людини. Перша - космоцентрична розглядає людину як мікрокосм, її душа і вчинки повинні бути суголосні гармонії Космосу. Друга - теоцентрична вважає людину образом і подобою Божою, хоча вона одночасно обтяжена перворідним гріхом. В епоху раннього Модерну пануючою стає третя парадигма, яку названо когнітоцентричною, оскільки сутність людини зводиться насамперед до її розуму. Вона поступово змінюється на четверту - соціоцентричну, яка акцентує увагу на соціальній сутності людини. Втім, незважаючи на продовження її існування і в наш час, наприкінці XX ст. відбувається перехід до п'ятої парадигми - постмодерністскої, яка деконструює сутність людини, зводячи її до ролі елемента владних систем. Перелічені парадигми з певною синхронністю створюють і відповідні концепти "злочину": від порушення полісно-космічних законів до ототожнення з гріхом, від недодержання розумно-моральних норм до соціальної девіації. Сучасні розуміння злочину здебільшого мають релятивістський і конструктивістський характер, що є відповідним постмодерністській антропологічній парадигмі. Втім, розмаїття інтерпретацій концепту "злочин", яке існує в сучасній науковій літературі, потребує подальшого осмислення.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"