Мета роботи - дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів онтологічної сфери людського життя у межах дискурсу обмеження прав людини під час пандемічних загроз. Для цього передбачено розв'язати низку завдань, із-поміж яких необхідно виокремити такі: дослідити антрополого-праксеологічне розуміння страху як первинного компонента людського буття в умовах пандемії, що заважає людині змінювати життя на краще та оздоровлюватися, отримуючи насолоду та щастя; акцентувати на габітуації страху як двовимірного (коротко- та довготривалого) звикання до ризиків і загроз із боку пандемій; відобразити антропологічні особливості змін життєвого досвіду людини під впливом пандемії COVID-19 у дискурсі прав людини та заходів захисту здоров'я населення. Сьогодні актуалізовано міжнародні керівні принципи, що стосуються правозахисної реакції на глобальні природні загрози. Проте все ще відсутні конкретні правові рекомендації (як на міжнародному, так і на національному рівнях) щодо заходів захисту прав людини під час спалаху різних видів інфекційної хвороби. Всетаки, вплив несподіваних глобальних викликів (передусім COVID-19 і не лише) зумовлює зміну антропологічної складової суспільства та держави, тому потребує негайного комплексного наукового дослідження. Обгрунтовано систематичний підхід до імплементації сучасної політики охорони здоров'я у бік визнання життя людини найвищою цінністю, підвищення рівня психологічної готовності до пандемічних викликів і наближення нормативно-законодавчих положень захисту прав людини до сучасних викликів і загроз, що стосуються здоров'я окремої особи, суспільства та держави. Дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів людського буття у дискурсі загроз пандемій надало можливість виявити глибинний вплив страху на життєдіяльність людини, соціальну справедливість і, як наслідок, з'ясувати морально-правову залежність рівня розвитку суспільства та держави від рівня визнання аксіологічно-антропологічної концепції людської гідності. Зроблено висновки, що на підставі вивчення статистичних звітів, міжнародного аналізу та застосування особистих авторських методів можна стверджувати таке: способи боротьби з сучасною пандемією зачепили безпосередньо кожну людину в національному та міжнародному масштабах. Їхній вплив має суттєвий характер, оскільки змінює правила співжиття та життєдіяльність людей у всіх сферах. Проте вплив на свідомість та інші інтенції особистості має здебільшого темпорально незначні межі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бліхар В'ячеслав Степанович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"