Філософія культури - надзвичайно поліаспектна галузь, що включає й антропологічний сегмент. Зокрема, можна говорити про роль людини (особистості) в культурному поступі в той чи інший період розвитку суспільства. Певною мірою ця проблема може стосуватися й теорії архетипів, яка сьогодні стрімко розвивається, використовуючись не тільки у філософії, але й в інших галузях, глибоко проникнувши в методологію гуманітарного пізнання. Тому для цього дослідження застосовано інтердисциплінарний інструментарій. Мета роботи - дослідження впливу особистості на розвиток української культури в глобальному, осяжному вимірі, спираючись на досвід і діяльність відомих постатей, які проводили культуротворчу діяльність у певний історичний період. У цьому випадку можна апелювати до архетипу Мудрого Старого, який містить набір сталих ознак (звичайних і трансцендентних), що пов'язують його проекції і з "першообразом" та водночас з "акумуляцією" досвіду. Спираючись на праці відомих дослідників у галузі філософії, антропології, аналітичної психології, етнофілософії (К. Юнг, З. Фрейд, М. Шелер, Ф. Ніцше, Ф. Шеллінг, У. Еко, Г. Гачев, А. Большакова, Л. Кошетарова, М. Еліаде, О. Кирилюк, С. Кримський, В. Личковах, Т. Шестопалова, М. Нестелєєв, З. Босик та ін.), відзначено недостатню розробленість теми щодо вирізнення антропологічних (у тому числі й антропоцентричних) вимірів різних культурних періодів України у хронологічному зрізі. Доведено, що поступальність накопичення антропоцентричних ознак в окремих особистостей надає їм трансцендентності, підносять до архетипу Мудрого Старого, що може сприйматися як універсальний процес на тлі розвитку етносів. У результаті виконаного дослідження стверджується, що роль окремих визначальних постатей у розвитку національної культури є досить помітною. Це простежується як на локальному рівні, так і на загальнонаціональному, коли варто говорити про особистостей, які у певний період розвитку суспільства та культури були провідними та стали своєрідним втіленням універсального досвіду, накопиченого в індивідуумі з певною ідентичністю, який є "особистістю", потрібну саме "там" і "тоді". З цієї причини й звертаємося до архетипу Мудрого Старого як "інваріанту", "провідника", який відображає максимально зреалізовану та індивідуалізовану особистість у конкретно взятому хронотопі.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"