Мета роботи - проаналізувати в компаративному ключі філософські концепції людини, які запропоновані Л. Вітгенштайном і М. Гайдеггером як основними представниками відповідно аналітичної та континентальної традиції філософування у XX ст. Теоретичний базис дослідження визначено творчим доробком Вітгенштайна у сфері логічного та лінгвістичного аналізу, а також екзистенційними, герменевтичними та феноменологічними ідеями Гайдеггера. На підставі аналізу філософських праць Вітгенштайна і Гайдеггера реконструйовано вихідні принципи їхніх антропологічних концепцій в єдності трансцендентальних передумов, сутнісних основ і кореляцій до світу за умов техносфери. Продемонстровано, що попри відмінність у трактуванні особливостей інтерпретації царини трансцендентального як позамовного й основних характеристик внутрішнього світу людини, обидва філософи наголошували на осмисленні людського буття через призму мови та на потребі антропологізації науки та техніки. Зроблено висновки, що Вітгенштайн і Гайдеггер висловили оригінальні міркування щодо природи людського буття, які цілковито відповідають базовим теоретико-методологічним принципам їхніх філософських концепцій. Перший із них акцентував увагу на тому, як мова відображає світ людини та слугує засобом вираження її знань і прагнень. Другий, навпаки, витлумачив світ як відображення мови, що виражає себе через людину. Як прихильник аналітичної методології та відповідно до точності у формулюваннях, Вітгенштайн у процесі рефлексії щодо позамовного буття людини прийшов до концепту невимовного. А от в екзистенційному дискурсі Гайдеггера, який сповнений метафор і неологізмів, буття людини обмежене концептом Ніщо. Як наслідок, зауважено, що онтологічний статус цінностей у Вітгенштайна є трансцендентальним щодо світу, а в Гайдеггера - іманентним йому. Стверджено, що австрійський мислитель розвинув лінгвопсихологічний підхід до вивчення людини через призму ментального, а німецький філософ осмислював людину в онтологічній площині через призму поняття самості. Продемонстровано, як обидва мислителі окреслювали виклики, що постають перед людиною у зв'язку з розвитком науки та техніки, та разом із тим наголошували на важливості обгрунтування їхніх антропологічних основ.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"