Селекційно-генетичний інститут - Національній центр насіннєзнавства та сортовивчення (Одеса, Україна) Морозостійкість - важлива ознака при селекції ячменю. Добір за даною ознакою у польових умовах не завжди ефективний внаслідок відсутності або недостатнього стресового навантаження у більшості років вирощування. Досягнення у геноміці ячменю (Hordeum vulgare L.) дозволяють використовувати молекулярні маркери на основі ПЛР-аналізу для допоміжного швидкого відбору морозостійких генотипів без моделювання стресу. Наведено результати дослідження поліморфізму 28 охарактеризованих за морозостійкістю та темпами загартування генотипів озимого ячменю і дворучок за низкою локусів, що картовані у довгому плечі 5Н хромосоми, в області ключових генів морозостійкості ячменю Fr-H1 (bin11: WG644, PSR637) та Fr-H2 (bin9-10: Bmag812, OPA17a). Виявлені алельні відмінності сортів ячменю за локусом OPA17a, що не пов'язані з відмінностями генотипів за рівнем морозостійкості. Спостережено тенденцію щодо впливу відмінностей за алельним складом даного локусу у двох груп сортів - носіїв альтернативних алелів на їх відмінності за темпами загартування. У дослідженій вибірці сортів ячменю не встановлено поліморфізму ДНК у межах МС-локусу Bmag812 і STS-локусів WG 644, PSR637 хромосоми 5Н.

• Бальвінська Марина Сергіївна (біологічні науки)
• Файт Віктор Іванович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"