Визначено вплив астаксантину на частоту аберацій хромосом та показники пошкодження ДНК в лімфоцитах периферичної крові людини під час дії іонізуючого випромінювання in vitro. Для досягнення мети вперше використано комбінацію класичних цитогенетичних методів (G₂ - та G₀ - radiation sensitivity assays) та молекулярно-генетичного методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) на одній і тій же модельній системі (культурі лімфоцитів периферичної крові людини), опроміненій на різних стадіях мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр. Визначено рівні цитогенетичних (частота хромосомних аберацій) та молекулярно-генетичних (рівень пошкоджень ДНК, частота апоптозів) показників - фонові, при дії астаксантину в різних концентраціях, при дії гамма-випромінювання в дозі 1,0 Гр, при сумісній дії опромінення та астаксантину в оптимальній дієвій концентрації (20,0 мкг/мл). Виявлено специфіку модифікуючого впливу астаксантину на радіаційно-індуковані порушення ДНК в залежності від стадії клітинного циклу - суттєве ослаблення негативної дії іонізуючого випромінювання на G₀ стадії та відсутність радіозахисного ефекту на S та G₂ стадіях клітинного циклу, що може бути обумовлено активацією астаксантином процесів апоптозу в опромінених клітинах з критично високим рівнем пошкоджень геному. Результати досліджень не тільки свідчать щодо потужного генопротекторного ефекту астаксантину при радіаційно-індукованому мутагенезі, але й демонструють доцільність паралельного використання цитогенетичних і молекулярно-генетичних методів для оцінки впливу як мутагенів, так і факторів, модифікуючих дію мутагенних чинників на стабільність геному, що стало підставою для розробленого патенту на корисну модель «Спосіб комплексної оцінки пошкоджуваності геному та функціонування репараційних систем в соматичних клітинах людини».

• Курінний Денис Аркадійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"