Досліджено у хворих на вікову катаракту розподіл алельних варіантів гена Ƴ- кристаліну (CRYGB) і проведено порівняльний аналіз із розподілом гена CRYGB у людей, що не мають вікових помутнінь кришталика. Проведено порівняння наявності зазначених поліморфізмів гена CRYGB у чоловіків і жінок та можливість впливу на ймовірність розвитку вікової катаракти. Визначено функціональне значення поліморфізму гена CRYGB за рахунок оцінювання рівня мРНК у хворих на вікову катаракту. Досліджено, що у хворих на вікову катаракту розподіл алельних варіантів гена PSMA6, кодуючого субодиницю конституційної протеасоми, та гена LMP2, що кодує структурну субодиницю імунопротеасоми, та співставити з розподілом у групи людей відповідного віку, у яких відсутня вікова катаракта. Проведено регресійний аналіз між клінічними даними хворих, що характеризують вікову катаракту, та поліморфізмами генів Ƴ-кристаліну CRYGB і протеасоми PSMA6. Розроблено математичну модель, що описує ризик розвитку вікової катаракти на основі генетичних показників.

• Биць Юрій Юрійовиич (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"