Комплексно досліджено особливості прокуратури України як суб'єкта адміністративного права. Обгрунтовано, що переосмислення ролі прокуратури у відносинах публічного адміністрування передбачає формування нового концептуального підходу щодо функціональної природи, ефективності діяльності прокуратури, вирішення колізійних питань правозастосовної практики. Прокуратуру України як суб'єкт адміністративного права розглянуто з позиції трьох основних підходів (як орган державної влади; як юридичну особу публічного права; як особливий суб'єкт адміністративного права), що дозволило комплексно та всебічно дослідити особливості її адміністративної правосуб’єктності. Доведено, що правова природа прокуратури України в сучасних умовах її реформування дає підстави вважати її особливим суб'єктом адміністративного права, тобто таким суб'єктом права, який є носієм одночасно різних (протилежних) правових якостей, який наділений ознаками відразу декількох класифікаційних груп суб'єктів права, що одночасно передбачають один одного у складі цього суб'єкта та існують лише у взаємозв'язку, єдності. Запропоновано авторські визначення наступних понять: "суб'єкт адміністративного права", "компетенція прокуратури у сфері публічного адміністрування", "права прокуратури у сфері публічного адміністрування", "обов'язки прокуратури у сфері публічного адміністрування". Сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін (зокрема, до ст. 250 Кодексу про адміністративні правопорушення України) та доповнень (зокрема, до Глави 21 Кодексу про адміністративні правопорушення України) до діючого законодавства.

• Васильчук Богдан Геннадійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"