Мета дослідження - оцінювання ефективності імуномодулювальної терапії у комплексному лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит (ХАП) із синдромом запального хронічного тазового болю (СЗХТБ) (CP/CPPS (NIH IIIA)). Під спостереженням перебували 78 хворих на ХАП із СЗХТБ (NIH IIIA) з тривалістю захворювання більше двох років та низькою ефективністю лікування на фоні стандартної терапії. Усі пацієнти одержували стандартну терапію згідно з клінічним протоколом, їх було розподілено на дві групи: 20 пацієнтів - (контрольної) групи одержували стандартну терапію протягом місяця; 58 хворим II групи на тлі стандартної терапії додатково призначали оверін (криданімоду натрієва сіль 250 мг/2 мл в 1 ампулі) від фармацевтичної компанії "Геолік Фарм Маркетинг Груп" по 2 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу кожні 48 год, 10 ін'єкцій, з подальшою порівняльною оцінкою клінічних результатів між групами одразу після завершення лікування та через 6 міс після лікування. Було встановлено, що використання оверіну на фоні стандартної терапії у хворих на ХАП із СЗХТБ (CP/CPPS - NIH IIIA) сприяло більш тривалому та стійкому клінічному ефекту, на відміну від результатів у групі пацієнтів, які одержували тільки стандартну терапію. За оцінюванням загального стану (S+QoL), у пацієнтів I групи після лікування та через 6 міс стандартного курсу лікування показник покращився на 38,5 та 30,9 % відповідно (p << 0,05), тоді як у II групі пацієнтів показник суми балів (S+QoL) одразу після завершення лікування та через 6 міс лікування був відповідно на 52,8 % та 49,1 % нижче від показника до лікування (p << 0,05). Доведено більш значну ефективність оверіну щодо вираженості запального процесу за результатами мікроскопії секрету передміхурової залози (ПЗ). Відсутність активності запального процесу в ПЗ за наявності менше десяти лейкоцитів у полі зору під час мікроскопії її секрету у пацієнтів I групи після лікування відзначено у 55 %, через 6 міс - у 45 % пацієнтів; у II групі зафіксовано відповідно у 77,3 % пацієнтів після лікування і у 75 % - через 6 міс після лікування. Одержано більш виражену позитивну динаміку показників імунного статусу у II групі пацієнтів. Після лікування у крові відзначено вірогідне підвищення ІФН-<$Egamma> на 29,9 % та зниження ІЛ-6 у 2,7 разу (в еякуляті у 3,2 разу) зі збереженням вірогідної динаміки у порівнянні з вихідними даними до лікування (p << 0,05). Тоді яку крові пацієнтів I групи ІФН-<$Egamma> підвищився після лікування тільки на 5,5 %, а ІЛ-6 знизився на 24,0 % (в еякуляті - на 22,9 %). Рівень sIgA в еякуляті пацієнтів I групи після лікування підвищився на 15,7 %, тоді як у II групі - на 30,2 % (p << 0,05). Через 6 міс досліджувані показники імунного статусу в крові та еякуляті пацієнтів I групи вірогідно не відрізнялись від даних у цій групі до лікування (p >> 0,05). Заключення: використання на тлі стандартної терапії оверіну у пацієнтів із запальною формою ХП/СХТБ сприяє позитивним змінам у цитокіновому статусі хворих і тим самим забезпечує тривалий і стійкий клінічний ефект, що підтверджено динамікою одержаних клініко-лабораторних даних.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Тріщ Володимир Іванович (медичні науки)
• Мисак Андрій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"