Досліджено проблему декомпенсації сечового міхура (СМ) та пов'язаних з цим ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ). Мета дослідження - вивчити ефективність окремих методів відновлення функціональної здатності детрузора у хворих на ДГПЗ із декомпенсацією СМ. Проведено аналіз результатів лікування 149 хворих на ДГПЗ із декомпенсацією СМ віком від 47 до 83 років (середній вік - <$E68,3~symbol С~7,9> року), питома вага яких становила 39,11 % від загальної кількості оперованих з приводу ДГПЗ. За допомогою методу випадкової вибірки (кожний 2 - 3-й пацієнт) сформовано дві групи хворих. До I групи увійшли 30 осіб, яким виконували цистостомію. До II групи увійшли 30 осіб, яким крім цистостомії проведено метаболізм-корегуючу та антихолінестеразну терапію. Комплекс препаратів включав вітаміни групи B: октотіамін - 25 мг, рибофлавін - 2,5 мг, піридоксину гідрохлорид - 40 мг, ціанокобаламін - 0,25 мг nhbx- на добу протягом 4 тиж; антихолінестеразний засіб - іпідакрин 20 мг hbx- на добу протягом 4 тиж. За результатами патоморфологічного дослідження в обох групах спостереження виявлено десквамацію уротелію, розростання сполучної тканини, пучки нервових волокон з явищами дистрофії. Дегенеративні змінами гладком'язових клітин супроводжувались зниженням питомої ваги м'язової тканини і зменшенням діаметра лейоміоцитів. Водночас у хворих, яким проводили передопераційну метаболізм-корегуючу терапію діаметр просвіту артеріол виявився на 20,21 % більшим (p << 0,05), товщина стінки артеріол - на 31,73 % меншою (p << 0,05), індекс Керногана - на 28,22 % нижчим (p << 0,05), діаметр капілярів - на 3,52 % більшим (p >> 0,05), діаметр лейоміоцитів - на 45,26 % більшим (p << 0,05), питома вага сполучної тканини у стінці СМ - на 29,14 % нижчою (p << 0,05). Після проведення метаболізм-корегуючої та антихолінестеразної терапії виявились кращими показники функціональної здатності детрузора. Через 6 міс після другого етапу операції (за даними урофлоуметрії) Qmax виявилася більшою на 32,92 % (p << 0,05), Qave - більшою на 62,27 % (p << 0,05), показники IPSS - нижчими на 33,18 % (p << 0,05), індекс QoL - кращим на 29,54 % (p << 0,05). Заключення: декомпенсація СМ внаслідок несвоєчасного усунення обструктивного компонента виступає основною причиною незадовільних результатів лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Антихолінергічне навантаження може стати додатковим фактором декомпенсації СМ. Метаболізм-корегуюча та антихолінестеразна терапія надає змогу відновити функціональну здатність детрузора шляхом усунення мікроциркуляторних розладів та енергодефіцитного стану, стимуляції нейромедіаторної і нейром'язової провідності та скорочення гладких м'язів. Додаткова хірургічна корекція шляхом утворення дублікатури надає змогу відновити випорожнення СМ у пацієнтів із мегацистом.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Саричев Леонід Петрович (медичні науки)
• Саричев Ярослав Володимирович (медичні науки)
• Сухомлин Сергій Адольфович (медичні науки)
• Пустовойт Ганна Леонідівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"