Актуальність роботи полягає у тому, що геокосмічні бурі, які є проявом синергетичної взаємодії магнітних, іоносферних, атмосферних бур та бур в електричному полі магнітосферного, іоносферного й атмосферного походження, відрізняються великим різноманіттям. Немає двох однакових проявів геокосмічних бур, через що актуальною задачею є дослідження ефектів кожної нової бурі, яке надасть змогу виявити як загальні закономірності у перебігу бурі, так і її індивідуальні особливості. Мета роботи - викладення загальних відомостей про геокосмічну бурю, результатів аналізу особливостей магнітної та іоносферної бур. Для аналізу магнітної обстановки залучалися результати вимірювань флуктуацій магнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, виконаних у Магнітометричній обсерваторії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, та варіацій трьох складових геомагнітного поля, виконаних у Низькочастотній обсерваторії Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України. Для аналізу іоносферної обстановки використовувалися багаточастотні багатотрасові вимірювання, виконані в Харбінському інженерному університеті (КНР), залучалися також дані іонозондів. Як виявилось, збільшення основних параметрів сонячного вітру 5 серпня 2019 р. призвело до геокосмічної бурі, яка спостерігалася 5 та 6 серпня 2019 р. Головна фаза магнітної бурі мала місце 5 серпня 2019 р. з 06:00 до 08:30. Фаза відновлення тривала не менше чотирьох діб. Магнітна буря проявляла себе в суттєвих варіаціях всіх складових геомагнітного поля, збільшенням на порядок рівня коливань геомагнітного поля в діапазоні періодів 400 - 950 с. Протягом іоносферної бурі мали місце значні збурення F-області іоносфери. E-область іоносфери залишалась слабко збуреною. Іоносферна буря суттєво вплинула на допплерівські спектри радіохвиль в діапазоні частот 5 - 10 МГц. Мали місце значне розширення допплерівських спектрів, варіації допплерівського зміщення частоти та його квазіперіодичні зміни з періодом 20 - 40 хв і тривалістю 120 - 240 хв. Квазіперіодичні варіації допплерівського зміщення частоти були зумовлені квазіперіодичними варіаціями концентрації електронів, амплітуда їх відносних збурень змінювалася від 3 до 16 %. На одній з трас амплітуда допплерівського зміщення частоти сягала 0,7 Гц. При цьому амплітуда відносних збурень концентрації електронів могла досягати 80 - 90 %. Іоносферна буря не вплинула суттєво на амплітуду сигналу на більшості радіотрас.

• Чорногор Леонід Феоктистович (фізико-математичні науки)
• Шульга Сергій Миколайович (фізико-математичні науки)
• Шульга Сергій Миколайович (фізико-математичні науки)
• Шульга Сергій Михайлович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"