Незважаючи на тривале використання різних видів клиностатів у космічній і гравітаційній біології, дискусії про їх спроможність відтворювати ефекти реальної мікрогравітації в космічному польоті тривають дотепер. В роботі представлено дані про поведінку амілопластів - статолітів у статоцитах кореневих чохликів вищих рослин, що зростали протягом 3 - 5 днів за повільного і швидкого 2D-клиностатування, а також - реальної мікрогравітації в орбітальному польоті. Крім того, наведено дані про переміщення амілопластів у статолітах в умовах вібрації і прискорення у стартовому режимі польоту космічного апарата. Порівняльний аналіз показав чіткі відмінності в реакції статолітів на повільне (2 об./хв) і швидке клиностатування (50 об./хв). У першому випадку поведінка амілопластів була схожа на їх поведінку в космічному польоті, вони не торкалися плазмалеми, у другому - чітко спостерігалися контакти статолітів з плазмалемою або її інвагінаціями (ломосоми), що є характерним для явищем для вібрації і прискорення. Таким чином, повільне 2D-клиностатування є найбільш адекватним методом для вивчення гравітропічних процесів статоцитах кореневого чохлика, а також їх реакції на мікрогравітацію у модельних наземних експериментах.

• Кордюм Єлизавета Львівна (1932–2024) (біологічні науки)
• Бриков Василь Олександрович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"