Ретинопатія посідає одне з головних місць у структурі дитячої інвалідності із зору та виявляється серед всіх недоношених дітей, які вижили. Ретинопатія недоношених збільшує частоту повторних госпіталізацій та звернень до стаціонару в 1,5 - 4 рази, а також інвалідизує пацієнтів. Вважається, що основними факторами ризику ретинопатії є оксигенотерапія та штучна вентиляція легень. Мета дослідження - проаналізувати вплив різних елементів інтенсивної терапії та особливостей респіраторної підтримки на розвиток середньотяжких і тяжких форм ретинопатії недоношених. Було досліджено 122 недоношені новонароджені дитини строком гестації 28 - 32 тиж з дихальними розладами, які перебували на лікуванні в стаціонарі з першої доби життя на базі двох клінічних установ - КП "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОРІ та КП "Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром" ДОРI у період із 2016 по 2020 рр. Як кінцевий результат дослідження обрано розвиток середньотяжкої та тяжкої ретинопатії недоношених. Для прогнозування середньотяжкої та тяжкої ретинопатії недоношених проводили уніваріантний логістичний регресійний аналіз з обчисленням відношення шансів та 95 % довірчого інтервалу (95 % ДІ). Критичний рівень p під час перевірки статистичних гіпотез був прийнятий << 0,05. Під час проведення аналізу визначено, що розвиток ретинопатії середньої тяжкості та тяжкої ретинопатії реєструвався у 18 % новонароджених груп спостереження з 14-ї доби проведення інтенсивної терапії. Визначено, що розвиток середньотяжкої та тяжкої ретинопатії асоційований зі збільшенням тривалості неінвазивної штучної вентиляції легень (ШВЛ) у 4 рази (p = 0,01), ШВЛ - у 2,3 разу (p = 0,33), проведення СРАР - у 4,5 разу (p = 0,05), тривалості кисневої терапії з FiO2 >> 30 % - у 4 рази (p = 0,01). Площа під ROC-кривою для усіх предикторів була приблизно однаковою та коливалась у межах 0,63 - 0,68. Висновки: будь-яка респіраторна підтримка є вагомим фактором ризику розвитку ретинопатії недоношених, тобто будь-яка вентиляція не може бути превентивною під час лікування недоношеного новонародженого. Пріоритетом залишаються адекватний набір ваги у постнатальному періоді та часті офтальмологічні огляди.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Болонська Анна Віталіївна (медичні науки)
• Сорокіна Олена Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"