За даними вітчизняної та іноземної літератури, пацієнти хірургічного профілю з інфікованими ранами та гнійно-запальними ускладненнями становлять велику частину хворих. Для лікування хронічних ран та пролежнів разом із пригніченням росту мікроорганізмів препарат має забезпечувати оптимальні умови для зростання грануляції, чинити репаративну і протизапальну дію. Також одним з основних сучасних принципів лікування ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу. Тому однією з актуальних проблем сучасної фармації залишається розробка лікарських засобів із комплексною фармакологічною активністю для лікування інфікованих ран та пролежнів. Експериментально обгрунтовано технологічний режим виготовлення гелю з декаметоксином та кислотою гіалуроновою. Гель готували за температури 15 - 25 <$E symbol Р>C таким чином: гелеву основу готували за загальноприйнятою технологією, оскільки вказаний полімер попередньо був нейтралізований аміаком; до розрахованої кількості води додавали порціями відважений Aristoflex AVC (фірма "Clariant Surfactants", Швейцарія) і перемішували мішалкою зі швидкістю 60 - 70 об/хв (повільно, для запобігання утворення бульбашок повітря) до утворення гелю, потім поступово додавали відважений гліцерин і попередньо приготовані водні розчини активних фармацевтичних інгредієнтів. Дослідження пластично-в'язко-пружних властивостей розробленого гелю проводили на віскозиметрі BROOKFIELD DV-II+PRO. У ході аналізу отриманої залежності в'язкості від швидкості зсуву було встановлено, що для реологічної поведінки досліджуваного гелю характерне оборотне зменшення в'язкості при збільшенні швидкості зсуву, тобто спостерігається псевдопластична течія, властива коагуляційно-тиксотропним структурам, від впливу зростаючого механічного навантаження на які руйнуються структурні асоціати. Висхідна та низхідна криві утворюють "петлі гістерезису", що свідчить про тиксотропність досліджуваних систем, здатних до відновлення після руйнування. Тобто можна вважати, що отриманий гель володіє стабільними пластичними властивостями, легкий у нанесенні і розподілі по поверхні. Установлено, що значення механічної стабільності гелю складає 1,1, а його основи - 1,2, що, зі свого боку, підтверджує тиксотропні властивості, які дозволяють забезпечити відновлення структур після напруги, яка виникає в технологічному процесі м'яких лікарських форм. Висновки: дослідження залежності структурної в'язкості від градієнта швидкості зсуву для розробленого гелю та гелевої основи за різних значень температури (20, 34 <$E symbol Р>C) показало, що в'язкість композицій зменшується зі зростанням градієнта швидкості зсуву, що забезпечує необхідні параметри технологічного процесу (точність та легкість дозування) і споживчі характеристики (оптимальне намазування).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мельник Григорій Миколайович (технічні науки)
• Мельник Галина Миколаївна (1964–) (фармацевтичні науки)
• Мельник Галина Миколаївна (1968–) (педагогічні науки)
• Мельник Ганна Мирославівна (історичні науки)
• Ярних Тетяна Григорівна (1959–) (фармацевтичні науки)
• Буряк Микола Васильович (сільськогосподарські науки)
• Буряк Марина Валеріївна (фармацевтичні науки)
• Буряк Микола Васильович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"